«По лезвию бритвы»: Александр Мачула рассказал о старте карьеры писателя и планах на будущее

Прочитали: 523

Не так давно николаевский писатель и поэт Александр Мачула презентовал свой новый сборник стихов «Пісня соколина». В неформальном общении с гостями поэт рассказал, как началась его творческая карьера, что стало толчком для написания стихов и конечно же, о дальнейших планах. Также он не упустил возможности поведать и о том, что нужно для написания стихов.  

Первые шаги в творчестве стартовали еще в пятом классе с довольно необычной пародии на заветы Тараса Шевченко. Уже после он яро посвятил себя писательству во время службы в армии.

— Не так давно я заглянув до шафи та знайшов там свій записник і свій перший вірш.  Моя поетична кар’єра чи стезя розпочалася ще у п’ятому класі. Якби я на той момент повністю знав, хто такий Тарас Шевченко, я би ніколи не написав пародію на його Заповіт. Потім був КВН. В студентські роки я практично не писав, а от у військовий час був час та теми для роздумів, кохання. Тоді я ще писав російською мовою, і більша половина віршів у той час була присвячена коханню – матері моїх старших синів. Потім робота, за 25-30 років я написав немало віршів, – рассказал поэт и прочел несколько строк из пародии.

Писатель рассказал, что основным толчком в его карьере стало бешеное желание высказаться на различные темы. По словам автора, вначале это было «чисто для себя», но после Мачула решился выложить свои сочинения в интернете.

— Що стало поштовхом, навіть не знаю, я думаю, із того, що я читав та бачив. Пишуть ті, що щасливі, або були щасливі. А у мене і той, і інший фактор має місце бути. Кількість обумовлена тим, що мені хотілось висказатись. Спочатку я просто писав, у шухляду складав, потім почав друкувати на сайтах, а потім мені прийшла ідея написати першу книгу, – после этого Мачула вновь процитировал несколько строк из стиха «Старое вино», который считает причиной своего старта.  

Примечательно, что поет не упустил возможности рассказать, что же ожидает его читателей в будущем.

— Я думаю щодо видачі маленької збірочки віршів, окремо в невеликій кількості, до 50 екземплярів. Ця ідея ще не вмерла. В мене вже є частина ілюстрацій до цієї книги, частину ще треба добирати. Я сам все роблю своїми руками та своєю головою, але в мене не вистачає досвіду та знань. Була також ідея видати книгу для вузького кола знайомих, друзів та родичів, які мене знають та яким буде цікаво це почитати. Зараз я працюю паралельно над п’ятою збіркою, яка буде називатись «По лезу бритви», це робоча назва. Вже навіть є вірш, яким я планував закінчити збірку. Крім того, я маю намір випустити дитячу збірку невеликим тиражем. І також паралельно займаюсь відбором кращих творів, тому я у всіх запитую: «Що сподобалось? Що не сподобалось?» – с улыбкой рассказал Мачула.

Помимо своих планов на недалекое будущее писатель поведал и о том, что нужно для того, чтобы написать тот самый, неповторимый стих.

— Для написання тексту найголовніше своєчасно схватити папір та ручку для того, щоб записати саму думку, яка мелькнула в голові. Я зараз не хожу по будинку без Macbook-у, диктофону в кармані і барсетки. В ній знаходиться ручка, пару олівців, пару записних книжок і так далі, – продолжил Александр.

Отметим, что Александр Мачула родился 20 декабря 1958 года на Сичеславщине, в селе Вербовое Павлоградского района. Окончил юридический факультет Одесского государственного университета по специальности правовед. Работал следователем в прокуратуре, военным прокурором, адвокатом и судьей. С 1993 года живет в Николаеве. С 2010 года судья в отставке. Активно начал писать и переводить с осени 2015 года. Печатался в журнале «Чорнильна хвиля», газете «Зоря», Антологии современной украинской литературы (2016 год). Автор поэтических сборников «Осінній дебют» (2016 год), «Мачулівські усмішки» (2016 год), «Срібні струни душі» (2017 год).

Напомним, ранее поэт Аркадий Суров дарил магию и вспоминал родную Абиссинию на своем бенефисе.

Маргарита Ткачова