«Кіборги» - вони поруч з вами

Прочитали: 3117

«Кіборги» - вони поруч з вами

Одразу напишу, що моя рецензія суто технічна, і я взагалі довго думав, чи маю право її писати. Але, давайте про творчість.  

Перше, що слід відмітити – це знову черговий величезний крок на шляху становлення сучасного українського кіно. По-перше, акторам хочеться вірити і відчувається, що вони проживають свої ролі. Яких, як не дивно, не дуже багато, але достатньо, щоб донести до глядача основну ідею картини. По-друге, з таким мізерним, по світовим стандартам, бюджетом, більшого, мабуть, зробити було просто неможливо. Та головне в цій стрічці зовсім не картинка.

Тексти, діалоги – є головною цінністю картини. Вони не просто увібрали в себе популярні «словесні кліше» та соціальні дефініції цієї війни. Автор зачепив якщо не усі наболілі теми, то більшість світоглядних проблем нашого суспільства точно. І він це зробив досить вдало. Гумор. Справжній армійській, трохи пришелепкуватий гумор, яким пронизано майже усі ситуації і без якого нічого не робиться, додав реалістичності побаченому. Саундтрек, який, нарешті, використаний досить переконливо та влучно. Особливо сцена, коли Мажор грає на трубі – не залишить байдужим нікого. Світло та фокус – теж наштовхують на думку «нарешті, вони навчилися». Батальні сцени та піротехніка – не впадають в око у вигляді награної постановки і теж не викликають відторгнення, без зайвого лоску. Взагалі, у картині є дещо якісно нове  сильні драматичні сцени. Прикро лише, що вони мають місце в реальності.

Читайте также: Лиги справедливости ради напишу всю правду

Автор вклав душу, і це відчувається. Як художник вкладається у свою картину. Так, якісь дрібниці, звісно, завжди будуть різати око, але без цього нікуди. Тим більше, втриматися та не скотитися у «голівудщину» теж треба було зуміти.  

З мінусів лише можу відмітити чергову «зраду зрадну» у вигляді недолугого генерала і його трохи фальшивий пафос, та сцена танкового бою страдає на фізику процесу, але останнє кидається в око лише обізнаному глядачу.

Читайте также: Восточный экспресс: билет в один конец

Головну оцінку фільму, звісно, дадуть ті, про кого він знятий. Я одразу після перегляду спілкувався з реальними героями оборони ДАПу, яких у нашому місті більш, ніж достатньо. І їх враження, особисто для мене, були головним критерієм оцінки, хоч це і не зовсім професійно з мого боку. Так от, сказати, що всі хлопці були вражені побаченим, бо вразити їх чимось важко, я не можу, хоча були і такі, але відгуки почув виключно позитивні. Чого не скажеш, наприклад, про стрічку «Рейд», для порівняння.

Картина має цільову аудиторію і, звісно, дивитися його прийшли ті, кого давно ні в чому не треба переконувати. Але кожен бажаючий може почерпнути для себе дещо нове в ньому. І він вартий не лише уваги, а й часу, витраченого на перегляд. Таких фільмів має більшати. Тема для кінематографу більш ніж благодатна.

    #pletenchukclub 

Дмитрий Плетенчук