123 ТрО: що вирішує бригада на Миколаївщині?

Військова частина А7052 з’являється в офіційних зведеннях раніше за прізвища. Саме під цим номером 30 червня 2018 року на базі Миколаївського обласного військового комісаріату сформували кадроване управління 123-ї окремої бригади територіальної оборони. Для області це не абстрактна абревіатура: батальйони бригади стояли біля Кульбакиного, Баштанки, Вознесенська і Очакова, коли в лютому–березні 2022 року вирішувалося, чи пройде російська колона далі на Південний Буг і Одесу.

Типовий випадок виглядає так. Після нічної роботи ворожих дронів над узбережжям або після повідомлення про інженерні роботи на косі мешканець шукає, хто саме закриває ділянку. У відповідях змішують 123 ТрО з механізованими бригадами області, вважають тероборону лише вартою блокпостів або читають реформу 2026 року як вихід підрозділу з регіону. Помилка дорога: від неї залежить, куди звертатися по цивільно-військову взаємодію, як читати набір через «Армія+» і чому зміна назви не скасовує роботу на Кінбурні.

Нижче — шлях від номера частини до правила: як виникла бригада, які епізоди на Півдні за нею зафіксовані документами й офіційними повідомленнями, хто нею командував, що змінила реформа 2026 року і що з цього випливає для цивільних на Миколаївщині.

1. Як виникла 123-та бригада і що вона робить?

Офіційна назва до липня 2026 року — 123-тя окрема бригада територіальної оборони, скорочено 123 ОБрТрО, в/ч А7052. Підпорядкування — Регіональне управління «Південь» Сил територіальної оборони. Гарнізон — Миколаївська область. 9 листопада 2018 року військовий комісар області полковник Сергій Іванов публічно підтвердив формування бригади; 23 грудня того ж року завершилися семиденні збори особового складу. Оцінка чисельності в відкритих військових довідниках — діапазон бригади, від півтори до трьох тисяч осіб; точної штатної цифри держава не публікує.

Призначення на старті було локальним: кадроване в мирний час формування, яке в особливий період розгортається для оборони області. Батальйони прив’язали до міст і районів, звідки набирали людей. Це не теорія «народного ополчення», а конкретна карта: Первомайськ, Вознесенськ, Очаків, Миколаїв, Баштанка. Емблема — срібний олень із золотими рогами і списом, знак печатки Бугогардівської паланки; 30 червня бригада відзначає як дату створення.

До лютого 2022 року бригада проходила командно-штабні навчання 2019 і 2020 років і залишалася переважно резервною. З 24 лютого завдання змінилися на оборону міста й області в реальному бою. Пізніше до лінійних батальйонів додали роту ударних дронів «Жах з небес», інженерну, зв’язкову, логістичну роти та мінометну батарею. Відкритий склад батальйонів станом на 2024 рік виглядав так.

Джерело: сторінка бригади на tro.mil.gov.ua та відкриті довідники структури Сил ТрО, дані станом на 2024 рік; після 2025–2026 років частина батальйонів переформована в лінійні та батальйони безпілотних систем.

2. Які операції на Півдні пов’язані з цим підрозділом?

Бойовий шлях бригади на Півдні починається не з загального «захисту області», а з окремих ділянок у перші тижні вторгнення. З 24 лютого 2022 року підрозділи стали на оборону Миколаєва, аеродрому «Кульбакине» і підступів до міста. Наприкінці березня частини бригади тримали район сіл Лимани і Галицинове. 14 квітня 2022 року для посилення міста під командування 123-ї передали 206-й батальйон київської 241-ї бригади ТрО: одна рота зайшла на Галицинове і Прибузьке, інша — на південну околицю біля Українки.

1 березня 2022 року 190-й батальйон обороняв Баштанку від колони техніки; за відкритими описами бою російські сили відійшли в бік Явкиного і Пісок. 2–3 березня 187-й батальйон разом з 80-ю десантно-штурмовою бригадою і місцевими силами брав участь у боях за Вознесенськ. Міська влада Вознесенська й сама бригада називають вісім загиблих солдатів 187-го батальйону в тому бою; їх посмертно відзначили орденом «За мужність». За оцінками місцевої влади, українська сторона зірвала прорив до Південного Бугу й далі в бік Одеси; точні втрати противника в різних зведеннях розходяться і тут не відтворюються як встановлений факт.

Далі бригада вийшла за адміністративну межу області, але лишилася на південному театрі. 5 вересня 2022 року підрозділи 186-го батальйону працювали біля Новополтавки на Херсонщині. 14 жовтня 2022 року бригада отримала бойовий прапор. У січні 2023-го кілька батальйонів вели бої на островах Великий Потьомкін і Білогрудове в дельті Дніпра. У червні 2023-го елементи 188-го батальйону відбивали штурм на тих самих островах. Окремі бійці згодом воювали на інших напрямках, зокрема на Донеччині, уже після переведення; це шлях людей, а не окрема задокументована операція всієї 123-ї під Мар’їнкою чи Красногорівкою.

У 2026 році акцент змістився на узбережжя й техніку без екіпажу. У червні бригада повідомляла про інженерне посилення берегової смуги бетонними тетраподами та загородженнями. У липні підрозділ доставив наземний роботизований комплекс із кулеметом на берег Кінбурнської коси безпілотною морською платформою й застосував його в бою; операцію координували командир бригади полковник Олег Макуха і командир 1-го батальйону безпілотних систем майор Денис Гіпік. У травні начальник відділення цивільно-військового співробітництва штабу Дмитро Прокопцов у сюжеті місцевого телебачення пов’язав роботу РЕБ бригади з тим, що в Куцурубській громаді фіксують понад 80% успішних подавлень ворожих безпілотників — це оцінка самого підрозділу, не незалежний аудит.

3. Хто командував 123-ю бригадою і що з ними стало?

Першим командиром у 2018–2020 роках був полковник Герман Краузе. На сторінці бригади в системі Сил ТрО наступним указаний полковник Роман Вікторович Токаренко. Пізніше відкриті матеріали фіксують полковника Юрія Чапленка: у грудні 2024-го саме він передав бойовий прапор наступнику. Повна офіційна хронологія наказів між Токаренком і Чапленком у відкритому доступі не зведена, тож між цими прізвищами лишається розрив у реєстрі, а не привід домислювати дати.

З 18–27 грудня 2024 року бригаду прийняв полковник Олег Макуха. Сили ТрО публічно підтвердили призначення на початку січня 2025-го. Макуха — кадровий офіцер з бойовим шляхом від 2014 року; у 2022-му нагороджений орденом Богдана Хмельницького II і III ступенів, у 2023-му — відзнакою Генштабу «Доблесть та честь». До 123-ї він командував, зокрема, 41-ю окремою механізованою бригадою. 30 червня 2025 і 2026 років саме він приймав відзнаки особовому складу на річницях частини; начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім передавав бригаді мотиваційний прапор.

На рівні батальйонів відкриті дані уривчасті. 2 жовтня 2024 року під Вугледаром загинув командир 186-го батальйону підполковник Ігор Гриб; обставини смерті в журналістських версіях розходяться з формулюванням «загинув у районі бойових дій», і бригада не публікувала окремого розслідування для цивільних. Командирів взводів і батарей бригада представляє переважно позивними — «Пірат», «Вовк», «Золотий» — у матеріалах Суспільного Миколаїв: це історії людей з області, які в 2022-му обирали саме 123-тю, бо батьки лишалися в місті.

4. Як реформа 2026 змінила структуру бригади?

16 липня 2026 року бригада на власних сторінках оголосила про переформатування: 123-тя окрема бригада територіальної оборони стає 123-ю окремою бригадою безпілотних систем «Код Оріон», зберігаючи номер частини А7052 і підпорядкування Силам ТрО. Militarnyi зафіксував заяву підрозділу про набір пілотів і операторів розвідувальних БпЛА, FPV, важких бомберів, дронів-перехоплювачів і наземних роботизованих комплексів. Це не нова бригада «з нуля», а зміна профілю вже існуючої миколаївської частини.

Структурно зсув почався раніше за зміну назви. У 2025 році на базі 189-го батальйону сформували 2-й лінійний батальйон. У січні 2026-го 1-й батальйон безпілотних систем зібрали з колишнього 188-го батальйону та роти «Жах з небес»; окремий батальйон БпС збирали також на базі 187-го. 255-й батальйон у серпні 2025-го передали 122-й бригаді ТрО. Бригада лишилася в Силах ТрО, але профіль змістився з легкої піхоти резервного типу на розвідку, ураження і логістику машинами.

Найжорсткіше заперечення проти цього кроку звучить прямо: область нібито лишилася без «своєї» тероборони, бо бригада більше не називається бригадою ТрО. Відкриті дані цього не підтверджують як вивід частини з регіону. Гарнізон лишається Миколаївською областю; у червні–липні 2026-го ті самі люди укріплювали узбережжя й проводили операцію на Кінбурні. 28 вересня 2026 року командувач Сил ТрО генерал-майор Ігор Плахута назвав колишню 123-тю окремим прикладом трансформації всередині ТрО, а не виведенням із системи: за його оцінкою, безпілотні комплекси вже дають близько половини бойових спроможностей сил територіальної оборони.

5. Що потрібно знати мешканцям Миколаївщини про цей підрозділ?

Практичне значення 123 ТрО для цивільних вимірюється не гаслом, а ділянками. Куцурубська громада живе під регулярними ударами дронів: бригада публічно пов’язує свою РЕБ і мобільні вогневі групи з можливістю сіяти й збирати врожай під обстрілами. Очаківський і кінбурнський напрямки залежать від того, чи стоїть на березі інженерне загородження і чи працює морська безпілотна логістика. Баштанка і Вознесенськ у 2022-му показали інше правило: місцевий батальйон знає провулки й лісосмуги швидше за зведену частину «звідки завгодно».

Для тих, хто шукає службу або переведення, робочий канал — рекрутинг бригади і застосунок «Армія+». У січні 2025-го командир публічно назвав дефіцит логістів, фахівців ППО і РЕБ; тоді ж за місяць через «Армія+» перевелися 15 бійців з інших частин. Після зміни профілю в 2026-му набір змістився на пілотів і ремонтників платформ. Грошове забезпечення залежить від посади й ділянки і в відкритих оголошеннях самої 123-ї не зведене в єдину таблицю; орієнтуватися варто лише на контракт, який показують у рекрутинговому центрі, а не на чужі цифри сусідніх бригад.

Правильно пройдений шлях для цивільного читача виглядає так. Спершу фіксується номер: в/ч А7052, 123-тя, Миколаївська область. Далі — ділянка, а не загальне слово «війна»: Кульбакине, Баштанка, Вознесенськ, острови біля Херсона, Кінбурн, РЕБ над громадами. Потім — чинна назва після 16 липня 2026 року і те, що підпорядкування Силам ТрО не зникло. Нагороди, втрати й прізвища командирів беруться з указу, повідомлення Сил ТрО або іменного списку місцевої ради, а не з переказу в месенджері.

Межа цих правил жорстка. Бригада не публікує повний бойовий журнал і штат. Оцінка «80% подавлених дронів» належить самому підрозділу. Вікіпедійні сторінки досі розходяться в прізвищі чинного командира. Стаття збирає те, що вже вийшло в офіційних повідомленнях і перевірених регіональних матеріалах станом на кінець вересня 2026 року; оперативна картина на косі й над містом змінюється швидше, ніж будь-який текст.