За кодом МКХ-10 K75.0 абсцес печінки — це обмежена гнійна порожнина в тканині органа. У травні 2025 року в КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (вул. Корабелів, 14В) хірурги лапароскопічно розкрили абсцес правої частки розміром майже 10 см і видалили близько 150 мл гною; за кілька попередніх років це був уже восьмий такий випадок у відділенні.
Щорічна частота піогенного абсцесу печінки в країнах з доступною статистикою оцінюється приблизно в 2,3–3,6 випадку на 100 тисяч населення. Окремого відкритого показника по Україні чи Миколаївщині немає: діагноз рідкісний, але не «екзотичний», і його часто спочатку приймають за грип, холецистит або «просту слабкість».
Нижче — механізм утворення порожнини, відмінність бактеріальної та амебної форм, ознаки, після яких варто йти до лікаря того ж дня, як підтверджують діагноз і чи завжди потрібна операція. Для Миколаєва окремо важливо, що кишкові інфекції та проблеми з питною водою підвищують ризик саме інфекційного, а не травматичного шляху.
Що таке абсцес печінки
Абсцес печінки — локалізоване нагноєння паренхіми: ділянка тканини руйнується мікробами або найпростішими, мертві клітини розріджуються, і утворюється порожнина з гноєм, оточена капсулою. Це не цироз, не жирова дистрофія і не «камінь у печінці»: камені бувають у жовчному міхурі та протоках, а абсцес — уже наслідок інфекції всередині самої печінки.
За природою збудника виділяють піогенні (бактеріальні), амебні, рідше грибкові та паразитарні форми. У розвинених країнах піогенні становлять близько 80% випадків, амебні — близько 10%, грибкові — менше 10%. Амебний процес спричиняє Entamoeba histolytica; його іноді кодують окремо як позакишковий амебіаз. Піогенний частіше полімікробний: Escherichia coli, Klebsiella, стрептококи, стафілококи та анаероби.
Порожнина може бути одна або кілька, частіше в правій частці, бо туди притікає більший обсяг крові з ворітної вени. Поки капсула тримає гній усередині, людина може тижнями ходити з температурою. Якщо стінка рветься в черевну порожнину, плевру чи перикард, розвивається розлитий гнійний процес і сепсис.
Чому він виникає
Травма — лише один із шляхів, і не найчастіший. Інфекція потрапляє в печінку жовчними протоками, ворітною веною з органів живота, артеріальною кров’ю при сепсисі або безпосередньо з сусіднього вогнища. У 37–55% піогенних випадків джерелом є жовчні шляхи: холецистит, холангіт, камені, стриктури, пухлини. Гострий апендицит дає близько 10% у класичних оглядах; далі йдуть дивертикуліт, запальні хвороби кишки, нагноєння кісти чи гематоми.
Амебний абсцес починається з кишкової інвазії: цисти потрапляють із забрудненою водою чи їжею, амеби проходять стінку кишки і з портальною кров’ю осідають у печінці. Для Миколаєва цей шлях має практичний сенс. Після пошкодження водогону Дніпро–Миколаїв у 2022 році вода в мережі довго залишалася технічною; лабораторні перевірки фіксували ентерококи та синьогнійну паличку, а в пунктах розливу Держпродспоживслужба неодноразово знаходила відхилення від ДСанПіН 2.2.4-171-10. Це не означає, що кожен, хто п’є воду з крана, отримає абсцес печінки. Це означає, що кишкові інфекції в регіоні легше « presуються» через воду, і саме вони можуть стати першою ланкою.
Додаткові фактори ризику — цукровий діабет, вік після 50–60 років, злоякісні пухлини жовчних шляхів і підшлункової, нещодавні операції та ендоскопічні втручання на протоках. Приблизно в частини хворих, особливо літніх, джерело так і не знаходять: такий варіант називають криптогенним.
Ознаки й симптоми
Класичний набір — температура, біль або важкість у правому підребер’ї, збільшення печінки. Лихоманка буває в більшості пацієнтів, біль у животі — теж близько чотирьох із п’яти. Температура часто 38–39 °C з ознобом і нічним потом. Біль тупий, посилюється на вдиху і може віддавати в праве плече чи під лопатку через подразнення діафрагмального нерва.
До цього додаються слабкість, втрата апетиту, нудота, іноді блювання й схуднення за кілька тижнів. Жовтяниця з’являється не завжди: вона частіше свідчить про стискання жовчних проток або супутній холангіт. Кашель і біль у правій половині грудної клітки виникають, коли процес підходить до діафрагми.
Важливо. Тривала температура понад 38 °C плюс біль праворуч під ребрами протягом кількох діб — привід не «добивати» грип самостійно, а звернутися по огляд того ж дня. Самолікування антибіотиками без встановленого джерела маскує картину і ускладнює посів.
На практиці типовий шлях такий. Людина кілька тижнів відчуває слабкість і вечірню температуру, списує це на перевтому або ГРВІ, п’є жарознижувальні. Коли з’являється важкість у правому підребер’ї, сімейний лікар спрямовує на УЗД органів черевної порожнини — і лише тоді видно порожнину. Затримка на 2–4 тижні не робить діагноз «невиліковним», але збільшує розмір вогнища і шанс, що знадобиться не лише крапельниця, а дренування.
Діагностика та обстеження
Лікар починає з огляду й пальпації: печінка може виступати з-під реберної дуги і боліти при натисканні. Далі — аналізи. У загальному аналізі крові зазвичай лейкоцитоз і прискорена ШОЕ; у біохімії ростуть лужна фосфатаза, гамма-глутамілтрансфераза, іноді білірубін і трансамінази. Посіви крові беруть до старту антибіотиків, якщо стан дозволяє затримку на хвилини, не на дні.
УЗД — перший інструментальний крок: чутливість оцінюють у діапазоні 80–100%. Порожнина виглядає як гіпоехогенна (темніша) ділянка з нерівним контуром. Комп’ютерна томографія живота точніше показує кількість камер, зв’язок із судинами і жовчними протоками; саме КТ найчастіше визначає, чи досить пункції, чи потрібен катетер. За підозри на амебіаз додають серологію; за потреби — пункцію під контролем УЗД із посівом гною.
У Миколаєві УЗД доступне в поліклініках і стаціонарах за направленням сімейного лікаря в електронній системі охорони здоров’я. КТ є в багатопрофільних лікарнях міста, зокрема в інфекційному центрі на базі міської лікарні №5. Окремої «ціни з прайса» для всіх закладів немає: за пакетом НСЗУ обстеження в екстреному маршруті покривається закладом, у який госпіталізували.
Методи лікування
Лікування тримається на двох опорах: антибіотик (або протиамебний препарат) і контроль джерела гною. Піогенний абсцес діаметром до 3 см у стабільного пацієнта інколи ведуть лише медикаментами під наглядом. Порожнини близько 3–5 см частіше пунктирують голкою; понад 5 см зазвичай потребують катетера під УЗД або КТ. Амебний неускладнений абсцес часто відповідає на метронідазол або тинідазол без розтину; дренування додають, якщо немає відповіді за 5–7 діб, порожнина велика або є ризик розриву, особливо в лівій частці.
Емпірична схема піогенного процесу, як правило, покриває кишкову флору й анаероби: цефалоспорин третього покоління плюс метронідазол або інша комбінація за рішенням інфекціоніста й хірурга. Курс зазвичай 2–6 тижнів: спочатку внутрішньовенно, далі — перорально після стабілізації. Відкриту операцію залишають для випадків, коли черезшкірний доступ неможливий, є розрив, перитоніт або не спрацювало малоінвазивне дренування.
Без контролю джерела одна лише антибіотикотерапія при великих піогенних порожнинах дає гірший результат. У сучасних серіях летальність уже не 60–80%, як у доехографічну добу, а переважно в межах 5–15%, інколи нижче 2% у великих вибірках амебних форм. Ускладнення, яких остерігаються: сепсис, розрив у живіт, прорив у плевру, для лівої частки — у навколосерцеву сумку. Перебування в стаціонарі в опублікованих когортах часто триває 8–19 діб; повне зникнення порожнини на знімках може відставати від самопочуття на місяці.
У Миколаєві черезшкірні пункції гнійників печінки під УЗД і КТ виконують, зокрема, в міській лікарні №3 (вул. Космонавтів, 97). Лапароскопічне розкриття й дренування абсцесів печінки відпрацьовані в міській лікарні швидкої медичної допомоги. Планову й ургентну абдомінальну хірургію з роботою на печінці та жовчних шляхах веде відділення загальної хірургії КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» (вул. Київська, 1). Інфекційний і гепатологічний маршрут — Центр лікування інфекційних захворювань міської лікарні №5 (просп. Богоявленський, 336) та відділ інфекційних хвороб на вул. Космонавтів, 43, який після реорганізації 2024 року діє як філія регіонального фтизіопульмонологічного центру.
Що робити далі
Якщо температура тримається понад 48–72 години і з’явився біль або важкість праворуч під ребрами — того ж дня огляд сімейного лікаря або приймального відділення багатопрофільної лікарні, не курс «противірусних» наосліп. Якщо температура 39 °C і вище, є жовтяниця, різка слабкість чи падіння тиску — виклик екстреної допомоги: це вже питання госпіталізації, а не запису «на післязавтра».
Якщо УЗД вже показало порожнину в печінці — не відкладати КТ і консультацію хірурга: рішення «антибіотик / пункція / катетер» залежить від розміру в сантиметрах і стану, а не від домашнього самопочуття після парацетамолу. Якщо в анамнезі холецистит, камені жовчного міхура або нелікований апендицит — сказати про це лікарю одразу: абсцес печінки тут частіше наслідок, ніж перша хвороба.
Для профілактики кишкового шляху в умовах Миколаєва пити воду з перевірених джерел, кип’ятити технічну воду з мережі, не використовувати її для льоду та миття овочів без термообробки. Лікування самого абсцесу в домашніх умовах не існує: навіть «мала» порожнина потребує контролю аналізів і повторного УЗД, поки лікар не закриє випадок.