Кохання в самоізоляції, online та в карантин: говоримо з психологинею про «здорові» стосунки

Прочитали: 1199

Пандемія COVID-19 за останній рік перевернула життя планети з ніг на голову. Українці прожили його в умовах карантину різної суворості і декількох локдаунів. Миколаїв встиг побувати в «червоній» карантинній зоні, відчути закриття всіх розважальних та закладів громадського харчування, користування громадським транспортом за перепустками, а також тотальний масковий режим. У якийсь момент могло здатися, що життя в місті зупинилося.

Природно, що всі ці зміни не могли не відобразитись на особистому житті і взаєминах в сім'ях. Соціологи у всьому світі почали повідомляти невтішну статистику зростання розлучень. Якщо тривалий час наодинці не змогли пережити міцні, на перший погляд, пари, то що говорити про тих, хто тільки почав будувати стосунки.

Офіційної статистики зростання кількості розлучень в Миколаєві і області у зв’язку з пандемією немає. Але не можна заперечувати той факт, що люди, яким і до карантину було досить складно будувати особисте життя, після введення маскового режиму виявилися «приречені» на самотність. Природна сором'язливість, страх заразитися, численні карантинні обмеження зробили своє. А можливо карантин і його наслідки люди почали використовували для свого виправдання?!

NikLife вирішив розібратися, чи дійсно у всіх сімейних проблемах, розлученнях і нездатності побудувати гармонійні стосунки в останній рік винен карантин і поширення COVID-19. Для цього ми звернулися до миколаївської кандидатки психологічних наук, консультантки в методі позитивної і сімейної психотерапії Вікторії Гусак.

Вона пояснила, чому деякі пари не змогли пережити тривале перебування поруч під час самоізоляції, на які тривожні «сигнали» варто звернути увагу, щоб зберегти пару, в чому небезпека відносин online, а також, чому варто шукати себе, а не «другу половинку».

  Кандидатка психологічних наук – Вікторія Гусак 

NL: Вже більше року українці живуть в умовах численних карантинних обмежень. Природно, що це відобразилось на морально-психологічному стані людей. Багато пар не змогли пережити локдаун. Після тривалого перебування на самоізоляції, рішення розлучитися ухвалювали навіть сім'ї, які вважали, що щасливі в шлюбі. Чому, на вашу думку, карантин, локдаун і самоізоляція мали такий негативний вплив на багато пар, в тому числі і в Миколаєві? 

В.Г.: «После этого – не значит по причине этого». Миколаївці, як і українці в цілому,  полюбляють шукати «крайнього», перекладати відповідальність за своє  життя, у тому числі і за стосунки, на когось або щось. Карантин/локдаун сам по собі не може стати причиною розлучень, він – швидше лакмусовий папірець, який діагностує проблеми в стосунках, на які до цього пара закривала очі. Самоізоляція змусила партнерів тривалий час витримувати іншого поряд, спілкуватися один з одним. «Який жах!» Багатьом парам, які проголошують себе «щасливими у шлюбі», насправді  у звичайному темпі життя вдається уникати справжнього контакту один з одним, який передбачає «оголену» щирість, саморозкриття і здатність безумовного прийняття партнера без прагнення його змінити. Стосунки – це величезна праця, у першу чергу над собою, а не над партнером.

Саме тому карантин стає своєрідним «тестом на зрілість» їхніх стосунків, що демонструє,  наскільки налагоджений між ними здоровий контакт, комунікація на рівні «дорослий — дорослий», що дозволяє щиро говорити про свої почуття, бажання, без порушення психологічних меж іншого, адекватно заявляти про свої потреби, інтереси в кожній конфліктній ситуації, просити та отримувати допомогу тощо. Тому я не вважаю, що локдаун мав негативний вплив на сімейне життя миколаївців. Навпаки, йому треба подякувати за те, що виявив нездорові взаємини, показав необхідність саморозвитку, роботи над стосунками в парі. Якщо це не вдається самотужки, можна звернутися за професійною допомогою до сімейного психотерапевта

NL: Як вчасно зрозуміти, що стосунки опинилися під загрозою і спробувати врятувати їх? На які «сигнали» варто звернути увагу?

В.Г.: По-перше, продовжувати варто лише здорові стосунки, які сприяють розвитку обох партнерів і задовольняють їх потребу в емоційній близькості. Формула здорових стосунків проста: «Мені добре з тобою, але без тебе добре теж». Тобто гармонійній особистості добре і самій з собою, і зі світом у цілому. Тому стає можливим розставання.

Відповідно, формула нездорових, залежних відносин: «Спочатку мені добре з тобою, але погано без тебе. Потім мені погано і з тобою, і без тебе, але  розлучитися  неможливо». Такі стосунки не варто «рятувати», а навпаки треба розривати безповоротно, йти в особисту психотерапію до фахівця і розбиратися: «Навіщо мені співзалежні стосунки?».

У цілому основою успішної побудови гармонійних стосунків є встановлення такого Контакту з партнером, що дає можливість, метафорично кажучи, «словами через рот» озвучувати свої потреби, бажання, беручи на себе відповідальність за власні емоції і почуття, не ображаючи партнера. Для цього є техніка «Я — повідомлення».   наприклад, замість «Ти — негідник!» можна сказати «Я засмучуюсь, коли ти приходиш так пізно без попередження». Це і є основним «сигналом»: чи можу я щиро поговорити з партнером.


NL: Розставання з партнером — це завжди непросто. З огляду на реальність, в якій ми живемо, це може призвести до розчарування у відносинах, в принципі, і депресивного стану. Які ви поради дасте парам, які пережили розставання?

В.Г.: Складність розлучатися з партнером і страх залишитися одному закладені в нас еволюційно, оскільки наші давні пращури жили групами, щоб вижити в суворих умовах. Сьогодні кожен з нас фізично здатен вижити самостійно, але страх відторгнення досі живе десь у рептильному мозку, спонукаючи шукати партнера. Ускладнює ситуацію стереотипно негативне сприйняття розриву стосунків і розлучень. А насправді нездорові токсичні стосунки, в яких присутній абьюз, співзалежність, неможливість розвитку або навіть деградація мають бути розірвані без можливості повернення.  Здатність розірвати нездорові стосунки, або такі, що давно себе вичерпали – це ознака здорової особистості. Саме після розриву таких стосунків перед нами відкривається купа нових можливостей.

Основна рекомендація людям, які пережили розставання, – не поспішати «застрибувати» у нові стосунки. Настав час для самопізнання і саморозвитку. Можна нарешті зробити те, чого ніколи не робив, щоб отримати те, чого ніколи не мав. Зробити те, чого давно хотів, але не знаходив час: намалювати картину, стрибнути з парашута, закінчити курси з ліплення глечиків. Що завгодно, що приносить розслаблення, радість і задоволення. Будьте зайняті тим, що по-справжньому любите, і нове кохання несподівано прийде у ваше життя. Для цього не треба нічого спеціально робити. Попри міфи, любов – не гриби в лісі, щоб її шукати, не кришталева ваза, яку можна розбити. Любов насправді існує лише у вигляді дієслова «любити», як здатність, яку можна розвивати, приділяючи час тим справам у різних сферах життя, які наповнюють енергією. А в нових стосунках варто враховувати, що кожному «розчаруванню» завжди передує «очарування», бо партнера треба пізнавати, а не вигадувати!

NL: Сьогодні багато молодих людей страждають від того, що не можуть знайти пару, чи як-то кажуть «другу половинку». Закриті на час локдауна кафе, кінотеатри, необхідність носити маски та страх тактильності у період пандемії призвели до того, що миколаївці почали набагато рідше знайомитися, ходити на побачення і вступати в стосунки. До чого це може призвести в майбутньому?

В.Г.: «Вторая половинка есть у таблетки и у… Я изначально целая», — говорила Фаїна Раневська. Давайте з’ясуємо, звідки з’явився міф про «другу половинку», який так міцно вкорінився в наших головах. У Платона є легенда про гермафродитів, які стали настільки самодостатніми, що олімпійські боги відчули загрозу з їхнього боку і вирішили розділити їхні тіла на чоловічі й жіночі. Проте отримані «половинки» весь час знаходили одна одну і об’єднувалися знову, тому Зевс розкидав їх по всій землі, щоб вони не могли знайтися. Але, за легендою, ці розділені чоловіки і жінки продовжують шукати один одного. Ця історія породжує хибне уявлення про необхідність обов’язково мати «другу половинку», без якої ти нібито неповноцінний. Те, що миколаївці набагато рідше стали знайомитися і ходити на побачення через епідемію коронавірусу містить у собі величезний ресурс особистісного зростання, оскільки вивільнений час можна присвятити розвитку своїх здібностей і талантів. Бо перед тим, як шукати другу половинку, необхідно спочатку знайти першу.

NL: У сучасних реаліях дуже рідко хлопці на вулиці підходять до дівчат і запрошують на горнятко кави. До того ж масові заходи, на яких можна б було завести нове знайомство, проходять не так часто, як раніше. Відповідно, деякі люди, які звикли так знайомитися, вже практично рік не ходили на побачення. В них це може провокувати апатію, поява страхів, виносить на перший план невпевненість і приховані комплекси. Як в умовах карантину не стати заручником ситуації і все-таки побудувати відносини? І чи варто це робити? 

В.Г.: В постановці цього питання, на мій погляд, переплутані причина і наслідок. Не відсутність побачень цілий рік спричиняють невпевненість у собі, страхи і апатію, а навпаки. Відповідно, не побачення будь-якою ціною виправлять ситуацію, а початок роботи над собою. Люди з низьким рівнем самопізнання і саморозвитку нецікаві самі собі і «втечею» у стосунки намагаються заповнити внутрішню порожнечу (часто спричинену «недолюбленістю» у дитинстві), притягуючи у своє життя аб’юзерів, які чинять психологічне насильство, любовних адиктів, схильних до емоційної залежності тощо. Для побудови гармонійних стосунків обоє партнерів мають бути психологічно здоровими за принципом «якість страви залежить від якості інгредієнтів».

Маленький тест: чи можете ви витримати себе наодинці з собою без гаджетів, телебачення, музики, книги, не намагаючись заглушити чимось внутрішній голос? Якщо маєте заперечну відповідь, не варто поспішати із пошуком партнера та побудовою стосунків, пора почати ходити на побачення з собою.

Лише навчившись розпізнавати свої справжні почуття, емоції, потреби і бажання, розвиваючи свої здібності, займаючись улюбленою справою, особистість стає цікавою не лише собі, я й іншим людям, притягуючи у своє життя партнерів з високим рівнем розвитку, і тоді для знайомства не потрібно спеціально нічого робити. У такому випадку ні карантин, ні коронавірус не завадить побудові зрілих стосунків.

NL: Зараз все більше людей знайомляться і пізнають один одного онлайн. Все це відбувається в листування, набагато рідше в дзвінках і особистих зустрічах. Буває, що люди місяцями спілкуються в чаті, але не знають про що поговорити на побаченні наживо. Почати і завершити відносини в повыдомленнях вже вважається нормою. Яку загрозу несе така тенденція або все добре?

В.Г.: Тут нічого нового, інтернет та гаджети дають можливість уникнути справжньої емоційної близькості, дорослої відповідальності за побудову стосунків з боку обох партнерів. Це виглядає, ніби дві дитини «погралися в стосунки», «понарошку» сходили на побачення, «понарошку» розлучилися. Відмова від укладання офіційного шлюбу, до речі, (зі стереотипним поясненням «штамп у паспорті нічого не означає») ­–  також ознака інфантильності, спроба «погратися» в одруженого чоловіка чи заміжню жінку. 

Почати і закінчити стосунки по смс – це втеча від відповідальності. Така тенденція несе загрозу тотальної інфантилізації населення. Сучасна молодь потребує «підрощування» внутрішнього «дорослого». Особистість, яка не відважується на реальну зустріч після віртуального знайомства, яка не знає, про що поговорити на побаченні наживо, швидше за все нецікава сама собі й не знає, хто вона є насправді. І добре, що в нашому місті розширюється спектр професійних психологічних послуг у різних формах для молоді, яка усвідомлює необхідність саморозвитку.

NL: Для знайомств і початку відносин в соціальних мережах характерна наявність wow-ефекту. В особистому профілі користувачі створюють певний образ і грають роль того, ким хочуть здаватися. Як правильно будувати відносини онлайн? Як познайомитися? Коли відносини вже пора переводити в реальність? Як завершити?

В.Г.: Кожні стосунки проходять у своєму розвитку наступні стадії. Стадія ідеалізації: так званий «конфетно-букетный» період з осліплюючим ефектом закоханості, коли тимчасово втрачається здатність раціонально мислити  (цей ефект був вигідний на певному етапі еволюції для прискорення спарювання), повне злиття з партнером, коли не існує «я» і «він», а лише «ми», коли партнери бачать один в одному лише «позитивні» риси, а «негативні» (тіньові) сторони вперто не помічають. По суті на цьому етапі партнери по-справжньому не пізнають один одного, кожен вірить у свої ілюзії та очікування відносно іншого.

Стадія знецінення: «кастрюльно-сковородный» період (як жартують в народі), що починається з ведення спільного побуту і  дозволяє краще пізнати партнера, його тіньові сторони,  і усвідомити, що він не такий, як ти собі вигадав. На цьому етапі починається диференціація, тобто розрізнення, де «я», а де «він», де мої почуття, думки, потреби, а де – партнера, вибудовуються міжособистісні психологічні межі. І чим більшим було «очарування» партнером на попередньому етапі, тим важче «розчарування» (позбавлення від час, ілюзій) доводиться переживати. Саме на цьому етапі відбувається розрив стосунків у більшості пар під інфантильним гаслом «не зійшлись характерами». Тому що тут закладений згадуваний вже міф про існування в цьому світі «другої половинки» – людини, яка ідеально тобі підходить, з якою не доведеться встановлювати контакт, працювати над стосунками, а треба лише її «знайти».

Стадія зрілих стосунків. Партнери достатньо сепаровані один від одного, мають як спільні інтереси, так і захоплення поза межами взаємин. Між ними вибудовані чіткі, але гнучкі міжособистісні межі, вони здатні слухати і чути партнера, перебувають в контакті з реальністю – без ідеалізації та знецінення один одного. Вони здатні любити партнера, безумовно його приймати, навіть знаючи про його «недоліки». До третьої стадії доходять не всі пари, оскільки побудувати здорові стосунки здатні лише самоактуалізовані зрілі особистості, які займаються безперервним саморозвитком.

Соціальні мережі дають можливість тривалий час знаходитися на стадії ідеалізації, уникаючи щирого саморозкриття та справжньої емоційної близькості, що в рази ускладнює наступне розчарування та знецінення партнера. Популярні психологічні курси, які дають відповідь на питання  «Как правильно строить отношения онлайн? Как познакомиться?» вчать людей майстерно маніпулювати партнером, професійному пікапу, що насправді позбавляє можливості бути щасливим у здорових стосунках. Після віртуального знайомства варто переводити стосунки в реальність якнайшвидше, в той момент, коли обоє будуть до цього готові. Краще одягти медичні маски і відчути себе емоційно оголеним, ніж довгий час витрачати енергію на ілюзії.

NL: Всі стосунки на першому етапі дуже нестабільні. Люди неідеальні, часом пари розлучаються через дрібниці (до такого висновку більшість приходить вже після розставання). Які найпопулярніші помилки роблять молоді пари, як їх уникнути?

В.Г.: Основна рекомендація: кожен має займатися особистісним розвитком, усвідомити свої потреби у стосунках і за умови мотивації їх подальшого збереження вчитися налагодженню ефективної комунікації, що дозволяє адекватно заявляти про свої потреби і почуття, як уже зазначалося, «словами через рот». Адже очікування, що партнер телепатично прочитає твої думки та бажання, – ознака інфантильності особистості. Основна помилка молодих пар ­–  кожен намагається сподобатись, показати себе не тим, ким є насправді (часто не знаючи навіть сам, який він насправді), «працює над партнером», намагаючись його змінити, а варто зайнятись собою улюбленим, власним самопізнанням та особистісним зростанням. Парадокс полягає в тому, що здорові стосунки особистість здатна побудувати в той момент, коли досягла такої самодостатності, що вже не потребує стосунків. 

Дар'я Козачук