Тисяча, онлайн-вибори та успіхи Миколаївщини: інтерв'ю з керівником із розвитку E-послуг Баніком

Прочитали: 2835

Електронні послуги стрімко проникли у більшість аспектів людського життя. Україна стала першою у світі країною, де електронні паспорти прирівняли до пластикових та паперових, а загальнодержавна система Дія заради мінімізації бюрократії з кожним днем ​​розширює свій функціонал у вирішенні наших питань.

3 грудня Миколаїв із робочим візитом відвідав керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислав Банік. Разом із заступником голови Миколаївської ОДА з питань цифрової трансформації та цифровізації Романом Пашнєвим гість проінспектував роботу пункту підтримки команди Дія та місцевий офіс Дія.Бізнес.

У ході заходу NikLife поспілкувався з паном Мстиславом про успіхи Миколаївської області у цифровій трансформації, запитав про механізм реалізації 1000 гривень від Президента України, а також дізнався експертну думку про запровадження у майбутньому електронного голосування, розвиток соціальної сфери на платформі Дія та майбутнє програми Дія.City.


NL: Як ви оцінюєте ефективність Миколаївської області у реалізації проектів Міністерства цифрової трансформації України?

М.Б.: Дуже класно! Пан Роман (Роман Пашнєв – NL) - дуже потужний заступник з цифрової трансформації та цифрового розвитку. Навіть, що стосується проєкту, який зараз стартував по пунктам командам підтримки Дії, він знайшов різні рішення, і серед бізнесів, які готові долучитися до волонтерської історії.

Зараз ми проїхали 16-17 міст, і от Миколаїв - перше місто, де крім ЦНАПів, Дія.Бізнесів, Центрів масової вакцинації або Центрів первинної медицини ще й бізнес залучений. І відповідно, - інші напрямки, які у нас є - це Інтернет- субвенція і таке інше.

У цих напрямках Миколаївщина доволі оптимістично рухається, тому покладаємо великі надії. Сподіваємося також, що буде зростати команда, яка буде займатися цифровізацією, щоб все відбувалося ще швидше. 

Мстислав Баник и Роман Пашнев

NL: Чи відомий вже точний механізм роботи програми «єПідтримка», завдяки якій українці зможуть отримати 1000 гривень від Президента? Бізнес, на який можна витратити цю суму, сам має долучатися до програми, чи Міністерством буде створена окрема база за КВЕД?

М.Б.: Механізм до кінця ще є невідомий. Законопроект депутати підтримали, далі під нього планують закон, який вже визначить порядок надання цієї тисячі гривень. Наразі є інформація про те, що це буде тисяча; про те, що проєкт діятиме протягом календарного року; що 1000 гривень зможуть отримати люди, які мають повний курс вакцинації, і що цю тисячу можна буде витратити на ті види бізнесів, які найбільше постраждали від локдаунів. Зараз ще немає того бачення як це все буде відбуватися, адже спочатку це має сформувати Кабінет Міністрів, а вже потім ми реалізуємо. 

NL: Самі по собі розвиток та розповсюдження Дії можуть колись призвести до впровадження в Україні електронного голосування? Чи можна таке уявити у реаліях нашої країни найближчим десятиліттям? Якщо ви бачите в цьому сенс, як, на вашу думку, варто готувати до цього населення?

М.Б: Загалом, електронне голосування – це частина електронних сервісів держави. В цілому, я думаю, що світ все одно до цього приходить. Що стосується реалізації електронного голосування у Мінцифрі, Дії, то найголовніше - це політична воля Президента на роботу в цьому напрямку, але  будь-якому випадку, органом, який регулює, як будуть відбуватися вибори є Центральна виборча комісія, відповідно тільки разом із виборчою комісією, коли вони почнуть активно цей проект, ми долучимося, пропрацюємо варіанти та реалізуємо.  

Я думаю, що люди готові навіть більше, ніж здається. Як показало використання Дії, здавалося, що ніхто не готовий, до використання електронних документів, а зараз понад 11 млн користувачів у застосунку та стільки ж на порталі Дія. Важливо зазначити, що онлайн вибори не відміняють офлайн голосування. Зазвичай, люди обирають як їм зручніше, чи здійснити вибір онлайн, чи прийти на дільницю. Головне, щоб це було повністю прозоро. 

NL: Як можна пояснити простими словами, в чому полягає проект Дія City і як він реалізовуватиметься в найближчому майбутньому?

М.Б: Взагалі, Дія City - це віртуальна економічна зона для IT-компаній. Тобто зараз переважна більшість таких компаній зараз оптимізують податки, переважна більшість співробітників цієї компанії є ФОПами і з одного боку це є недостатньо для наповнення бюджету, але з іншого боку це незахищеність людей, які працюють, адже, коли ти ФОП - в тебе немає не відпусток, не лікарняних. Це вже є доброчесність роботодавця, який по факту просто є вашим клієнтом, з яким ти підписуєш договір.  

Відповідно, ми розробили таку віртуальну зону, в якій податки значно нижчі, ніж, якби це було товариство з обмеженою відповідальністю. Повністю переглянуто трудове право, відповідальність працівника, відповідальність працедавця. Тобто всі умови створення для того, аби це було максимально прозоро, максимально честно. 

Що стосується Миколаївщини - це не якась економічна зона, що потрібно відкривати офіс за адресою. Віртуальна економічна зона передбачає, що де б ти не знаходився в Україні, в майбутньому і за кордоном, ти можеш сплачувати податки сам в Дії.Бізнес в цій категорії. І, найважливіше, до чого б я хотів закликати - це те, з чим ми стикаємось в різних містах України, повсюди вже є різні  IT-компанії.  

Часом підприємці кажуть про те, що Дія.Бізнес це щось погане і таким чином держава хоче тиснути, але ця платформа дозволяє вести біль легкий бізнес. Зазвичай, роботодавець, який каже, що Дія.Бізнес - це погано, він просто не готовий або не хоче нести відповідальність перед своїми співробітниками і який не готовий сплачувати трохи більше податків. 

NL: Які проблеми були виявлені під час реалізації Дії у соціальній сфері?

М.Б: Найголовніше - це той час, який було витрачено, щоб на боці Міністерства соціальної політики було запроваджено прозорий, більш сучасний реєстр. Оскільки Дію ми презентували два роки тому, запустили - півтора, відверто кажучи, усі ці півтора року нам казали : «А де ж субсидії?». А, насправді, Дія не починає надавати послуги замість інших органів влади. Ми не відкриваємо ФОП замість Міністерства юстиції і не призначаємо субсидії замість Мінсоцу. 

Для того, аби це стало можливим, необхідно було, аби з'явився сучасний реєстр, який називається «Єдина їнформаційна система соціального страхування», відповідно сюди вже входять усі субсидії, пільги, допомоги тощо. Відповідно тепер вже можна починати будувати соціальні послуги, що ми і зробили, почавши з субсидій, призначення або перерахунку пенсій, довідку про трудовий і страховий стаж та довідку про доходи пенсіонера. 

Все частіше ми бачимо новини про створення фейкових додатків Дія. В тому числі, у Миколаєві юнак намагався зімітувати державний сервіс. Чи говорить велика кількість таких випадків про недосконалість системи? Чи навпаки - підтверджує її важливість та тотальну необхідність в країні?

NL: Дія не має нічого спільного з фейковими застосунками. Тож як відрізнити справжній застосунок від підробки?

Дійсність паспорта в Дії можна перевірити через QR-код, який діє три хвилини. Завдяки цьому підробити, викрасти чи забути паспорт неможливо. А перевірити його дійсність кожен може через свій смартфон. Це принцип people to people, який ми впроваджуємо під час запуску всіх наших послуг. 

Також слід зазначити, що Дія не зберігає на вашому смартфоні оригіналів документу. Той же паспорт громадянина це лише інформація, яку ви отримали з реєстрів на свій запит. На відміну від цифрового паспорту Дії, якщо громадянин втратить паспорт-книжечку, то шахраю не складно буде переклеїти фото, зімітувати відбиток печатки і отримати на ім’я його власника, наприклад, кредит. А якщо надаватиметься не оригінал, а ксерокопія паспорту, то ви ніколи не будете знати, яким життям живе ваш втрачений паспорт.

Натомість, якщо людина втратила телефон, де встановлено застосунок, шахраю доведеться підібрати код до телефону, а потім підбирати складний код, щоб потрапити до застосунку. При трьох невдалих спробах вся інформація, що є у застосунку, знищується. Навіть якщо шахрай-геній і зможе з трьох разів відгадати код, то точно не зможе ні змінити фото, ні відтворити цифровий підпис власника.

В застосунку Дія є повна історія накладених вами цифрових підписів. Тобто ви завжди можете передивитися, коли і на якому документі ви підписалися, та маєте копію таких документів.

NL: Дякуємо за відповіді на актуальні питання.

Як пройшов візит керівника розвитку електронних послуг до Міністерства цифрової трансформації Мстислава Баніка у Миколаєві, – дивіться у репортажі NikLife.

Спілкувалися Анастасія Михайлова та Олена Сидорова, спеціально для NikLife