Наум Миколаїв: що зафіксували слідство і суд

17 липня 2025 року. Повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 255-1 і ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України. У тому ж зведенні з’являється прізвище: Ігор Науменко, якого у відкритих матеріалах також називають Наум Миколаїв — «положенець» і так званий «смотрящий» за Миколаївською, Одеською та Херсонською областями. Того дня суд обрав тримання під вартою без застави; за даними Нацполіції, спецоперації передували 50 санкціонованих обшуків у чотирьох регіонах.

Для Миколаєва це не абстрактна «кримінальна хроніка». Йдеться про тиск на підприємців, збір грошей із родин арештантів Миколаївського СІЗО і контроль «чорної каси» в установах виконання покарань півдня. Читач нижче побачить, як типова вимога «віддай борг, якого не було» перетворюється на офіційну справу, які рішення вже зафіксовані судом і що змінюється, коли замість оплати людина йде в поліцію.

Підозра 2025 року — не вирок. Вирок є в іншій, ранішій справі: 16 липня 2020 року Заводський районний суд Миколаєва засудив Науменка за ч. 2 ст. 189 КК до п’яти років позбавлення волі. Саме ця лінія дат і номерів статей дає змогу відділити доведене від того, що слідство ще доводить.

Звідки почалось?

Типовий випадок на півдні виглядав так. Підприємцю або родичу ув’язненого називають «борг», називають суму і дають короткий строк. Хто платить — отримує тимчасове затишшя. Хто відмовляється — чує про «проблеми» для бізнесу, складу чи людини в камері. Помилка на цьому етапі одна й та сама: сприймати вимогу як приватну домовленість, а не як можливий склад вимагання.

За версією Нацполіції, вплив Науменка на Миколаївщині закріпився ще в 2011 році: тоді, за підтримки так званих «злодіїв у законі», його називали «положенцем» і «наглядачем» за областю. Документований старт кримінальної лінії, яку вже розглянув суд, інший. 3 липня 2017 року Науменка разом зі співучасниками затримали в закладі «Картопляна хата» в Миколаєві після отримання 20 тисяч гривень. Слідство тоді інкримінувало вимагання 200 тисяч гривень у колишнього менеджера «Миколаївобленерго» Андрія Савова під приводом неіснуючого боргу.

У залі суду під час обрання запобіжного заходу на запитання прокурора, чи є він «положенцем», Науменко, за пізнішими публікаціями місцевої хроніки, відповів: «Так, проте я хороша людина». Це не біографічний штрих, а фіксація самоназви, яку потім повторювали в офіційних зведеннях 2025 року.

Важливо. Статус «положенця» в матеріалах справи — не громадська посада і не проєкт. У Кримінальному кодексі після змін це кваліфікують як встановлення та поширення злочинного впливу. Прізвисько «Наум» у новинах — це Ігор Борисович Науменко, уродженець Вознесенського району, на момент затримання 2025 року близько 60 років.

Перші кроки: яку справу вже розглянув суд?

Перший значний епізод, який закінчився вироком, а не лише оперативним зведенням, — справа 2017–2020 років. Склад тодішної групи, яку назвали у відкритих матеріалах: Ігор Науменко, Ігор Уваров і Євген Грудський. Предмет — гроші з бізнесу під виглядом боргу. Партнер з боку держави тут один: слідство, прокуратура і Заводський районний суд міста Миколаєва.

16 липня 2020 року суд визнав трьох фігурантів винними за ч. 2 ст. 189 КК і призначив по п’ять років позбавлення волі. Покарання Науменко відбував у державній установі «Арбузинська виправна колонія № 83». За законом «Савченко» строк у СІЗО зарахували подвійно, тому фактичне звільнення настало раніше за календар 2025 року: на початку травня 2023-го він вийшов із колонії.

Між вироком і звільненням були ще слідчі дії. У 2022 році, коли до кінця строку лишалося небагато, Науменка разом із групою осіб затримували вже на території колонії; обшуки тоді проводили в установах Миколаївської, Одеської та Кіровоградської областей. Це не окремий «проєкт», а спроба держави зафіксувати вплив усередину системи виконання покарань, поки фігурант ще був засудженим.

Чому схема трималась і де вона обірвалась?

Після травня 2023 року, за версією слідства 2025 року, вертикаль знову запрацювала і на волі, і в камерах. Механізм найскладніший саме тут. Його можна порівняти з тіньовим ЖЕКом: хтось «призначає старшого по під’їзду», збирає «на ремонт» і веде список боржників. Аналогія швидко ламається: у ЖЕКу є квитанція і тариф, а тут — погроза ізоляцією, побиттям або «проблемами» для родини, а «тариф» змінюється від кількох тисяч гривень до сотень тисяч доларів.

Ключове число липневого зведення — 550 тисяч доларів. Воно складається не з бухгалтерського рядка, а з ультиматуму, який поліція описала так: агропідприємцю в Одеській області запропонували або передати цю суму, або віддати майновий комплекс і 60 вантажівок. Перевірити цифру самостійно можна лише в матеріалах справи; змінює її не курс, а кваліфікація — вимагання в особливо великому розмірі за ч. 4 ст. 189 КК. Поруч у тому ж сюжеті фігурує окреме вимагання понад 86 тисяч гривень у чоловіка, який не визнав «злодійських правил».

Чому подібні спроби інших груп часто розсипались раніше, а ця трималась довше? У зведеннях Нацполіції та Офісу генпрокурора названо три опори: контроль «смотрящих» у СІЗО й колоніях, «чорна каса», визнання з боку російських «ворів у законі» — у повідомленнях фігурують прізвиська «Шакро Молодой», «Коба Руставський», «Гелані Сєдой». Частину доходів, за версією слідства, переказували до спільного фонду. Саме ці зв’язки поліція називає причиною, чому вплив виходив за межі одного району Миколаєва.

Коротко. Доведений судом факт на 2020 рік — вимагання за ч. 2 ст. 189 КК і п’ять років. Станом на вересень 2026-го епізоди 2025–2026 років залишаються підозрою: ч. 3 ст. 255-1 і ч. 4 ст. 189 КК, запобіжний захід — тримання під вартою, санкція статей — до 15 років із конфіскацією.

Які ще епізоди зафіксували після вироку?

Після звільнення з колонії № 83 лінія справ іде вже не одним номером. 17 липня 2025 року Науменка затримали в порядку ст. 208 КПК. Процесуальне керівництво — Офіс Генерального прокурора. Разом із ним підозру отримали колишній і чинний так звані «смотрящі» за Миколаївським СІЗО. Печерський районний суд Києва неодноразово продовжував арешт без застави; у відкритих матеріалах згадуються ухвали судді Світлани Гречаної.

15 жовтня 2025 року слідчі провели обшук у пункті обміну валют у продовольчій зоні ринку «Колос» у Миколаєві. За публікаціями в регіональній кримінальній хроніці, там вилучили близько 160 тисяч доларів, 57,5 тисячи євро, 876,6 тисячи гривень, два золоті злитки по 100 грамів і носії з обліком. Слідство розглядає це як можливе місце зберігання «общака», а не як окремий бізнес пункту.

У листопаді 2025-го той самий Печерський суд дав слідчим тимчасовий доступ до трьох кримінальних проваджень щодо подій у Миколаївському СІЗО за 2023–2025 роки. У цих матеріалах поруч із Науменком фігурує Ігор Джемерчук («Джем»), якого слідство називає «смотрящим» за місцевим ізолятором. 22 січня 2026 року після нової серії обшуків Науменку, Делі Мунтяну та Юрію Сальнику («Сирота») оголосили додаткові підозри: епізод про 2 тисячи доларів, які батько арештанта СІЗО мав передати «на цигарки».

Джерела: офіційні зведення Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора (липень 2025), вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.07.2020; уточнення дат звільнення і пізніших обшуків — за відкритими матеріалами слідства, що цитували Суспільне Миколаїв та Українська правда.

Що робити, якщо вимагають «борг» або гроші «на камеру»?

Правильно пройдений шлях у такій ситуації виглядає не як торг про знижку, а як фіксація. Вимагання і злочинний вплив розслідують не «поняттями», а за конкретними статтями. Нижче — дії залежно від того, хто саме опинився під тиском.

• Якщо вимагають гроші в підприємця або погрожують забрати техніку й землю — виклик 102, письмова заява до ГУНП в Миколаївській області або до Департаменту стратегічних розслідувань; зберігати переписки, записи дзвінків і реквізити рахунків, на які просять переказ. Строк реакції поліції на заяву про кримінальне правопорушення — невідкладна реєстрація в ЄРДР.
• Якщо родич сидить у Миколаївському СІЗО і називають суму «на цигарки», «на пайку» чи «щоб не чіпали» — не поповнювати номери «смотрящих» і не нести готівку через третіх осіб; заява — до адміністрації установи, прокуратури, яка здійснює нагляд за дотриманням законів у місцях несвободи, і окремо до поліції.
• Якщо вже передали гроші — це не «закриває тему». Квитанції, скріншоти банківських переказів і свідки дати передачі стають доказами. Повторна виплата звичайно збільшує суму наступної вимоги, а не зупиняє її.
• Якщо тиск іде вже після офіційної підозри фігурантам 2025–2026 років — фіксувати нові звернення окремою заявою; справу Науменка веде центральний апарат, тож місцевий відділ не є єдиною точкою входу.

Модель, яку можна запозичити громаді, тут не в копіюванні «вертикалі», а в зворотному: кожна вимога з сумою і строком має потрапляти в ЄРДР, а не в сімейну касу. Саме розрив між «заплатив і забув» і «написав заяву» відрізняє епізод, який зникає, від епізоду, який через роки лягає в повідомлення про підозру.

Приклад. У матеріалах 2025–2026 років слідство описує ланцюг: син або мати арештанта переказує кошти на картки підставних осіб чи поповнює телефон. Якщо натомість родина приносить скріншот і заяву в день вимоги, епізод одразу отримує дату, суму і адресата — те, без чого стаття 189 КК у суді не стоїть.

Станом на осінь 2026 року Наум Миколаїв залишається підозрюваним, а не засудженим за липневою справою. Арешт кілька разів продовжували в Печерському суді Києва. Для мешканця області практичний орієнтир один: будь-яка «каса на зону» чи «борг без договору» — привід для заяви, а не для торгу. Вирок 2020 року вже є в реєстрі; нові епізоди ще мають пройти той самий шлях від номера провадження до номера судового рішення.