Український військовий зі зброєю стоїть серед руїн пошкодженого житлового будинку

Оборона Миколаєва: дати й документи 2022

Список Миколаївської обласної військової адміністрації від 5 квітня 2022 року фіксує 37 загиблих унаслідок ракетного удару по будівлі адміністрації 29 березня. Це один із документів, де за наслідками оборони міста стоять імена, а не лише зведення. Перші удари по аеродрому Кульбакине зафіксували близько 5:00 24 лютого; останню спробу закріпитися в межах міста відбили 7 березня. Частина районів області залишалася окупованою до 10 листопада.

Дати визначають, який саме зріз шукати: руйнування житла, евакуацію чи період окупації села. Зведення за 30 березня і 2 грудня називають різну кількість загиблих, бо йдеться про різні території та дати підрахунку. Нижче — хронологія за повідомленнями обласної влади й місцевих редакцій, а також показники з позначенням періоду та джерела.

Хронологія оборони

24 лютого російська авіація завдала ударів по військовій інфраструктурі Миколаєва. Суспільне Миколаїв зафіксувало перші вибухи близько 5:00. В окремих хроніках області час атаки на Кульбакінський аеродром і порт в Очакові вказаний точніше — 4:58. Про сухопутні підрозділи на території області того ранку обласна влада не повідомляла.

26 лютого місто почало готувати кругову оборону. Начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив про прорив із боку Каховки: у колоні було 12 танків і підкріплення. Увечері 27 лютого ракетного удару зазнав міжнародний аеропорт. Того дня міський голова Олександр Сєнкевич повідомив про рух колони техніки через Херсонщину в напрямку Миколаєва і рішення розвести мости.

У ніч проти 28 лютого Кім повідомив про удар по колоні, яка рухалася на місто. За його словами, противник втратив велику колону постачання з дизельним пальним і зупинився. У ніч проти 1 березня, за повідомленням обласної редакції Суспільного, колона відійшла в бік Херсона. Місцеві хроніки датують 2 березня першу серйозну спробу штурму: близько 10:00 російський десант висадився в Баловному, за 18 кілометрів від міста. Атаку на підступах відбили.

Того ж дня міський голова Вознесенська Євген Величко повідомив про підрив двох мостів: залізничного через Південний Буг і транспортного на трасі з Миколаєва. Колона увійшла у Вознесенськ, а центр міста обстріляли. Місцеві зведення датують ліквідацію цього прориву 15 березня. За окремим офіційним підсумком втрат на Вознесенському напрямку у відкритих брифінгах ОВА даних немає.

4 березня орієнтовно о 10:30 техніка й особовий склад зайшли на аеродром у мікрорайоні Кульбакине. Бої тривали до вечора, після чого підрозділи відійшли в бік Миколаївського авіаремонтного заводу. 5–6 березня на підступах до Корабельного району тривала позиційна боротьба. Станом на 6 березня Сєнкевич оцінював кількість техніки поблизу міста приблизно у 1200 одиниць — танки, броньовані машини й артилерія. Це оцінка міського голови, а не інвентаризація.

7 березня російські підрозділи закріпилися на території міжнародного аеропорту біля Баловного. Суспільне Миколаїв передало слова Кіма станом на 14:10: це була єдина територія в місті, де окупанти встигли закріпитися, і її відбили. В ефірі та відеозверненні він сказав: «Аеропорт наш». Пізніше того ж дня Кім повідомляв про відновлення боїв поблизу аеропорту. Англомовні огляди відводять бої за місто до 8 квітня, українська Вікіпедія — до 10 листопада, включаючи бої в області, а не лише вуличні бої в центрі.

Дані про перебіг подій

Цифри в доступних повідомленнях стосуються різних зрізів: області на 30 березня, міста на 7 серпня та міста на 2 грудня. Для удару по будівлі адміністрації є окремий список; він не збігається з підрахунком лише цивільних жертв цього епізоду.

Показник Значення Зріз Хто зафіксував
Загиблі в області 134, з них 6 дітей 30 березня 2022 Брифінг ОВА
Поранені в області 415, з них 30 дітей 30 березня 2022 Брифінг ОВА
Пошкоджені цивільні будівлі в області 1622, з них 1209 житлових 30 березня 2022 Брифінг ОВА
Загиблі в будівлі ОВА 37 за списком удар 29 березня, список 5 квітня Повідомлення ОВА
Загиблі в місті 132, з них 1 дитина 7 серпня 2022 Міський голова
Загиблі в місті 156, з них 2 дитини 2 грудня 2022 Міський голова
Техніка поблизу міста орієнтовно 1200 одиниць 6 березня 2022 Оцінка міського голови
Евакуйовані з області 25 697 осіб 27 серпня 2022 Повідомлення ОВА
Окуповані села області близько 20 21 квітня 2022 Інтерв’ю начальника ОВА

Джерело: брифінги та повідомлення Миколаївської ОВА і міського голови Олександра Сєнкевича, березень–грудень 2022 року.

Не всі наведені числа мають однаковий статус. Оцінку в 1200 одиниць техніки Генштаб окремим зведенням не підтверджував. Список із 37 імен після удару 29 березня опублікувала ОВА; в окремих переказах називали 38. Правозахисний підрахунок того самого епізоду виділяв 20 цивільних загиблих — це інший критерій підрахунку. Зведеної відкритої цифри військових втрат оборони міста в цих повідомленнях немає.

Рішення та учасники

Датовані повідомлення описують кілька рішень, а не один наказ. 26 лютого ОВА оголосила підготовку до кругової оборони після повідомлення про прорив із Каховки. 27 лютого міська влада повідомила про розведення мостів на тлі руху колони. 2 березня міський голова Вознесенська розповів про підрив двох мостів у місті.

У повідомленнях Суспільного Миколаїв про бої 4–7 березня названі 79-та окрема десантно-штурмова бригада, 35-та і 36-та окремі бригади морської піхоти. На підступах діяли також підрозділи територіальної оборони й патрульна поліція. Начальник патрульної поліції Віталій Даніла пізніше описував завдання тих днів як зв’язати бій на аеродромі й не пустити колону в житлові квартали. Відкритого наказу з номером, який зводив би ці підрозділи в один орган управління, немає.

Цивільні питання залишалися у віданні ОВА та міської ради. Кім щодня публікував короткі відеозвернення про напрямки й відбиті атаки. Сєнкевич повідомляв про мости, техніку на підступах, а згодом — про руйнування житла. 29 березня близько 8:15–8:35 ракета влучила в будівлю адміністрації на вулиці Адміральській; центральну секцію зруйнувало з першого по дев’ятий поверхи. Слідство пізніше пов’язало удар із пуском крилатої ракети 9М727 комплексу «Іскандер» з району Джанкоя. Підозри командирам оголошували у 2025–2026 роках. Номер провадження в публічних релізах не наводили.

Одна з помилок у висвітленні оборони — зводити її до прізвища командира або історії однієї бригади. Так зникає послідовність подій: повідомлення про прорив 26 лютого, розведення мостів 27 лютого, бої за Кульбакине 4 березня, відбиття аеропорту 7 березня, список загиблих від 5 квітня. Щоб не підміняти хронологію персональним профілем, варто звіряти дату й установу, яка оприлюднила повідомлення. Роль окремого офіцера без наказу чи зведення до цієї послідовності не додається.

Місто під час оборони

Російські підрозділи не утримували центр Миколаєва. Єдина підтверджена точка закріплення в межах міста — міжнародний аеропорт 7 березня; того ж дня його відбили. Обстріли тривали й після цього: артилерійські та ракетні удари припадали на житлові квартали, школи й лікарні. На 30 березня ОВА повідомляла про 12 пошкоджених лікарень, 69 шкіл і 24 заклади культури в області.

12 квітня вода зникла з кранів. Магістральний водогін «Дніпро — Миколаїв» пошкодили в селищі Киселівка на Херсонщині, яке тоді перебувало під контролем російських військ. До середини травня воду розвозили цистернами. 6 травня мережу почали заповнювати технічною водою з лиману — для побутових потреб, не для пиття. Питну воду в міську мережу це не повернуло.

Евакуація була добровільною. На 20 квітня ОВА нарахувала 16 846 вивезених мешканців області, на 27 серпня — 25 697. Людей вивозили в напрямку Паланки, Одеси та інших населених пунктів, зокрема з Вознесенського, Баштанського й Миколаївського районів. Обов’язкової евакуації, як у Донецькій області, миколаївська влада влітку не оголошувала. Снігурівку зайняли 19 березня. 10 листопада президент у вечірньому зверненні підтвердив, що поліція зайшла до Снігурівки, Калинівського, Бобрового Кута, Євгенівки та Коцюбинського і там почалися стабілізаційні заходи.

Датовані повідомлення не завжди давали повну картину в реальному часі: у перші дні брифінг міг запізнитися, а колона — вже бути відбитою, поки звернення ще повідомляло про її рух. Це обмеження важливе для точного часу подій. Основні етапи — прорив із Каховки, розведення мостів, бої за Кульбакине, відбиття аеропорту й список загиблих — мають датовані повідомлення та назване джерело. Водночас оцінка «1200 одиниць» не має такого підтвердження й у таблиці позначена саме як оцінка.

Запитання про оборону Миколаєва

У який період відбувалася оборона Миколаєва

Удари по місту почалися 24 лютого 2022 року, підготовка кругової оборони й повідомлення про рух колон — 26 лютого. Останнє підтверджене закріплення в межах міста відбили 7 березня. Бої в області тривали довше: Снігурівка була окупована з 19 березня до 10 листопада. Рамка «26 лютого — 8 квітня» в закордонних оглядах стосується відтиснення від міста, а не завершення обстрілів.

Які етапи можна підтвердити датами

У повідомленнях влади й місцевих редакцій датовані удари 24 лютого, прорив із Каховки 26 лютого, розведення мостів 27 лютого, події в Баловному та підрив мостів у Вознесенську 2 березня, бій за Кульбакине 4 березня, відбиття аеропорту 7 березня, удар по будівлі ОВА 29 березня, зникнення води 12 квітня та звільнення Снігурівки 10 листопада. Проміжні бої без дати в брифінгу до цієї низки не включені.

Які структури згадують офіційні матеріали

У хроніці боїв 4–7 березня названі 79-та десантно-штурмова бригада, 35-та і 36-та бригади морської піхоти, територіальна оборона й патрульна поліція. Цивільні рішення фіксували ОВА та міська рада. У відкритих зведеннях Генштабу за ті дні була загальна картина півдня, без поіменного розкладу миколаївських боїв.

Що лишається непідтвердженим

У відкритих зведеннях немає точних втрат техніки й особового складу за кожним напрямком. Близько 1200 одиниць — оцінка міського голови на 6 березня. Кількість загиблих морських піхотинців після удару 18 березня по розташуванню 36-ї бригади в публічних списках ОВА не зведена. У списку ОВА від 5 квітня після удару по адміністрації — 37 імен; саме цей документ варто звіряти з переказами, де названо 38 загиблих.

Де звірити дати й показники

Для довідки саме про оборону міста, а не окупацію району, орієнтиром можуть бути 26 лютого, 4 березня та 7 березня 2022 року. Повідомлення ОВА й міського голови за ці дні доступні в стрічках відповідних дат; окремого паперового наказу з номером у відкритому доступі немає.

Перевіряючи дані про загиблих, спершу звірте територію і дату підрахунку: 134 особи — область станом на 30 березня, 156 — місто станом на 2 грудня. Загиблих під час удару по адміністрації рахують окремо: список ОВА від 5 квітня містить 37 імен.

Для хронології водопостачання важливі дві дати: водогін пошкодили 12 квітня 2022 року, технічну воду з лиману почали подавати 6 травня. Повернення водогону з Дніпра після деокупації Киселівки в листопаді було окремим етапом і кілька разів переривалося обстрілами.

Якщо йдеться про населений пункт південніше Снігурівки, не прирівнюйте окупацію в області до боїв у Миколаєві. 21 квітня начальник ОВА говорив приблизно про 20 окупованих сіл. Звільнення Снігурівки підтверджує звернення від 10 листопада, де йдеться про початок стабілізаційних заходів поліції.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *