Ворожа ракета назавжди погасила світло в одному із миколаївських гуртожитків. Кадри із місця розірваної навпіл будівлі

Щодня Миколаїв нещадно обстрілює армія росйських терористів. Миколаївці постійно прокидаються від гучних вибухів вночі і вранці, інколи по декілька разів. Декілька таких потужних вибухів 2 серпня зруйнували студентський гуртожиток. Також пошкоджені будинки поряд.

NikLife продовжує документувати злочини росії проти українців.

Квартал, де знаходиться гуртожиток, вже не вперше страждає від російської агресії. По вулиці з обидвох боків зруйновані освітні заклади і будинки. Та якщо в останні прильоти, будівля гуртожитку залишилася частково без вікон, то на цей раз одна з випущенних по місту ракет знищила її.

Вузький провулок засипаний камінням і пилом, квіти і дерева також стали сірого кольору. Над головним входом майже нічого не залишилося. Декілька поверхів знищені вщент.

Розколотий навпіл залитий літнім сонцем гуртожиток нагадує картковий будиночок, – таким крихким він виглядає. У темних вікнах проглядаються речі колишніх мешканців. В глибині темної кімнати вітер колихає блискучий дощик. В сусідній кімнаті на стіні вцілили паперові метелики на квіткових шпалерах. Так студенти прикрашали свої кімнати, колись.

З іншої сторони гуртожитку у вікні можна побачити намальоване на стіні дерево із яскравими жовтими квітами і завитками. Посеред двору серед каміння лежить помаранчевий тазик, що дуже виділяється на фоні сірих плит і «посивілих» від пилу дерев і рослин.

Поряд із гуртожитком пораються комунальники: один з них переживає, що буде далі із рідним містом, якщо обстріли не послабшають. Будинок навпроти дуже сильно пошкодило уламками і вибуховою хвилею. Декілька чоловіків розбирають зруйнований дах, викидають пошкоджені вікна. Трохи далі – триповерховий будинок, в ньому також немає скла. Коли заходиш у його тінь, ніби потрапляєш у інший вимір, холодний і безлюдний.

Синьо-сірі кущі перед будинком, частину обшивки балкону відірвало вибухом і повибивало скло. Наврядчи у найближчий час, а може навіть і ніколи, із своїх вікон мешканці будинку побачать в гуртожитку навпроти тепле світло, веселих студентів, які збираються і біжать на заняття і почуть галас під вікнами. Тепер тут буде тільки мовчазна тиша і похмурі очі чорних розбитих вікон.

Фото: Марія Горшкова, спеціально для NikLife.