Замість музики і святкового галасу – вітер і розтрощене скло. Так зараз виглядає один із найулюбленіших закладів миколаївців, знищений окупантами

Всі пам’ятають ніч на 31 липня, яка стала для кожного миколаївця однією із найважкіших. Майже 40 прильотів чули містяни, від самого ранку сипалися «подарунки від звільнювачів».

Загинуло дві людини – це подружжя Олексія та Раїси Вадатурських. Також була зруйнована школа, житлові будинки містян і один із найпопулярніших готелів міста. NikLife показує, як зараз виглядає улюблене місце відпочинку миколаївців і гостей міста.

Це місце знає кожний миколаївець і, мабуть, не тільки. Стіни готелю, які тепер частково зруйновані, приймали гостей не тільки з України, але й з інших країн. Тут жили зірки, проводились міжнародні конференції. У пабі і ресторані завжди грала музика, тут організовували фестивалі, весілля, святкували дні народження і різні важливі дати. Закохані, друзі, родини приходили сюди послухати концерти чи просто помилуватися заходом сонця.

Веселе і гамірне місце зараз виглядає, як декорації до фільму чи комп'ютерної гри. Але це наша реальність. Від скляного фасаду майже нічого не залишилося, тільки декілька літер звисає на будівлі. По обидві сторони – великі кратери від попадання снаряду. Один з них заповнений водою. Знов пошкодили водопровід, з чим розбиралися комунальні служби. Вхід до будівлі тепер заставлений дверима, які, мабуть, вибило у момент вибуху у самому готелі. Через імпровізований вхід туди-сюди ходить директор закладу.

З іншої сторони видно навіть нульовий поверх, де висять дроти і відірвані труби. На іншому поверсі в темному залі бачимо картину із спокійним зеленим пейзажем, поряд у вікні видніються тренажери, які накрило пилом. На деяких поверхах вікон немає взагалі, як і частини стіни. Улюблений багатьма бар дивиться вибитими шибками і розтрощеним нутром на Південний Буг. Де колись грала музика, веселились люди, тепер чутно тільки вітер. Балкон, який завжди вітав відвідувачів теплими вогнями, весь засипанний склом і уламками. Біля будівлі пораються люди, вони допомогають виносити вцілілі речі.

У бенкетному залі в розбитих вікнах темрява, білі фіранки більше не здаються святкововими. Вони лежать на краю столу в оточенні скла і звисають до землі за огороджувальною стрічкою. Люди, проходячи повз, мимохідь оглядають понівечену будівлю і поспішають далі по своїм справам, аби встигнути все до наступної повітряної тривоги.

Марія Горшкова, спеціально для NikLife.