Детская жизнь, оборванная российской ракетой: история 8-летней Евы, погибшей во время обстрела Очакова

02.07.2022 14:45

Самые большие трагедии войны — это детские смерти. По состоянию на утро 2 июля 2022 года в Украине пострадало более 984 детей. Российские оккупанты оборвали 344 невинные жизни.

Это девочки и мальчики разных возрастов, которые не успели сделать свои первые шаги, сказать первые слова, впервые сесть за школьную парту, научиться кататься на велосипеде, впервые полюбить, завести собаку и еще многое… Единственное, что они успели — ценой собственной жизни познать, что такое настоящее зло.

28 июня оборвалась жизнь 8-летней Евы Смульской из Очакова. Ее снимок «облетел» всю страну и не только. К сожалению, это был кадр бездыханного тела светловолосой девочки, которая ничего не подозревая, легла в свою кровать и больше никогда не проснулась.

«Мы люди, и так нельзя!», — эмоционально отреагировала телеведущая Катерина Осадчая на фото и призвала закрыть небо над Украиной.

Также убийство ребенка шокировало психолога и телеведущего Дмитрия Карпачева, Ольгу Полякову, Машу Ефросинину, Ксению Мишину, Ольгу Цибульскую и десятки знаменитостей.

К сожалению, каждая смерть — это трагедия, но многочисленные потери становятся всего статистикой на войне. Чтобы этого не прошло с Евой из Очакова, NikLife рассказывает ее историю… Короткую историю жизни и большой семейной трагедии.

Погибшая шестилетняя девочка из Очакова в иллюстрации Olga Wilson.

В мае Еве едва исполнилось 8 лет. Она росла в большой, дружной и любящей семье. Ночью 28 июня российский снаряд попал в дом, в котором жила ее семья. Не суждено было встретить новое утро и бабушке девочки. Маме и сестре удалось выжить, а вот еще одна старшая сестра с трехмесячным сыном сейчас в коме и борются за жизнь.

В интервью «Бабель» мама Маргарита рассказала о том, какой светлой и доброй была ее дочь, а также вспомнила последний вечер перед трагедией. Тогда родные люди не знали, что проводят последние минуты вместе.

Недавно родители перевели Еву в новую школу. В последний год девочка занималась рисованием, и у нее это хорошо получалось. Она обожала хозяйничать. Девочка родилась и выросла во время войны, была одной из пяти сестер в семье. Мама Маргарита называет ее особым ребенком.

― Єва — моя копірка. Усе повторювала за мною, чим би я не захоплювалась, — рассказала Маргарита. — Я творча також, але захоплення швидко змінювала. Ось беру бісер — і вона також, вʼяжу гачком — і вона старається. Навіть їм картоплю смажену — і Єва також. Ніхто з моїх доньок не була так привʼязана до мене.

Маргарита говорит, что Ева всегда помогала ей. Но самое главное — делала это с удовольствием, легко: с посудой ли помочь, или за сестренкой посмотреть, пока мама выбежала в магазин.

― Я завжди давала їй вибір, і Єва завжди обирала допомогти мені.

Вечер обстрела ничем не отличался от других. Семья занималась домашними делами.

― У нас у літній кухні був маленький ремонт, — вспоминает Маргарита. — Я увімкнула музику, ми доробляли якісь дрібні побутові справи, підспівували. Ми багато танцювали і сміялись, ще й погода була дуже класна. Раніше, коли я приходила з роботи дуже втомлена, Єва мазала мені ноги кремом, і в цей вечір також. Донька сама запропонувала і зробила таку приємність, а потім ми лягли спати. Ми були такі втомлені, що навіть не побажали одна одній добраніч.

В котором часу Маргарита проснулась, не помнит, но было темно. Говорит, что сигнал воздушной тревоги не звучал, потому что она всегда его слышит и вместе с дочками идет в укрытие – гардеробную комнату. Это единственное место в доме, уцелевшее после обстрела. Женщина сразу поняла, что случилось, но не понимала, что делать, была растеряна, ведь дочери спали в разных комнатах.

― Я почала кричати, горло зірвала, поруч плакали наймолодша донька і онук. На цей крик прибігла моя 13-річна донька Тоня. У ту ніч лише вона спала в укритті. Просто прокинулась серед ночі й перелягла туди. Тоня — наш янгол-охоронець, вона допомогла вибратись з-під завалів мені, і ми разом розгрібали інших. Єву знайшли рятувальники. Сказали, що відкопають і привезуть у лікарню, але не привезли. Мені довго не хотіли говорити [що вона загинула], але я давно зрозуміла. Я знала, де Єва спить, і бачила, куди прилетіло. Інших варіантів не було, — розповідає Маргарита.

Кроме Евы погибла мама Маргариты — 50-летняя Галина Сиднева, а 15-летняя дочь Виолетта со своим трехмесячным сыном в коме. Врачи говорят, состояние мальчика улучшается, а Виолетти хуже. Однако точных прогнозов нет.

Последние новости

«Save Myko. Заради незламних»: у центрі Києва влаштували благодійний концерт, щоб забезпечити миколаївських захисників
14.08.22 15:06
«Хочуть бути на своїй землі», – чемпіон Олександр Абраменко про батьків, які досі мешкають у Миколаєві
13.08.22 18:15
Миколаївську школу верхової їзди евакуюють в Одесу. Аби транспортувати 30 коней до безпечного місця, знадобиться 5 поїздок по 170 км
13.08.22 11:47
«Це покоління зустріло війну, але це треба використати». Миколаївську молодь, яка присвятила себе волонтерству у час війни, привітав Віталій Кім
12.08.22 18:30
Миколаївець Роланд Байрозян презентував нову роботу — зменшену копію БМП-2 ЗСУ
12.08.22 15:37
«Дуже сподіваюсь, що ніяка нечиста сила не змінить наших планів»: сім’я Решетніків вирішила, де навчатимуться їх діти
12.08.22 15:04
«Миколаїв – то наша любов, гордість і біль». Команда «Дизель шоу» дарує рідному місту антидрон та створює свій благодійний фонд
11.08.22 21:15
«На півдні гаряче, настрій оптимістичний». Письменник Андрій Любка купив та привіз три автівки для захисників Миколаївщини
11.08.22 19:00
«Як можна говорити про безпеку в Харкові чи Миколаєві?!»: фронтмен «Без обмежень» закликав мирних мешканців евакуюватися
11.08.22 12:42
Історія миколаївської бандуристки Дар'ї Лелеко. Про чоловіка на війні, евакуацію з дочками до Латвії та боротьбу на культурному фронті
10.08.22 12:04