Обстріли, порятунок експонатів та безстрашні сови: чим під час війни живуть «Старофлотські казарми»

01.06.2022 10:15

The Village присвятив один із серії матеріалів про українські музеї, їхнє становище під час війни та перспективи, що створена за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні, «Старофлотським казармам» у Миколаєві.

Журналісти поговорили із заступником директора установи з наукової роботи Валерієм Чернявським про сам Миколаївський обласний краєзнавчий музей, підготовку до повномасштабного вторгнення росії й те, чому музейні фонди готують до можливої евакуації, але не хочуть вивозити за межі міста.


Про ворожий обстріл

28 березня російські військові вкотре обстріляли Миколаїв із реактивних систем залпового вогню. Армійці рф люблять гатити по житловим кварталам забороненими всіма міжнародними конвенціями касетними снарядами. Один із них розірвався неподалік Миколаївського краєзнавчого музею. Того дня Чернявський якраз був на чергуванні.

«Вечоріло вже, година 16:00 десь була. Чую – бах-бах-бах – касети летять по парку. Думаю, що, о, то й до нас зараз може прилетіти. Так і сталося. Боєприпас розірвався через дорогу від музею, влучив у бордюр. Поблизу воронки великі такі були. Мабуть, росіяни цілилися в район Темводу, сподівалися, що там українські воїни розташувалися, але промазали», – згадує чоловік.

Уламки посікли фасад будівлі та пробили вікно, на подвір’я впала порожня болванка від боєприпасу. Нині її вже прибрали, а кабінет, у якому пошкодився склопакет, зачинили на ключ. Якщо не придивлятися, ззовні краєзнавчий музей має вигляд, як і раніше. Різницю бачиш, лише зайшовши всередину. Зараз тут прохолодно, темно та порожньо. Усі експозиції закрили, а експонати – сховали.

Підготовка до вторгнення

Миколаївський краєзнавчий музей був готовий до війни ще в 2014 році, коли росіяни анексували Крим і розпочали бойові дії на території Донецької та Луганської областей. Тоді російська армія теж заявляла про намір захопити Миколаїв і створити тут свою «народну республіку».

Працівники перефотографували облікову документацію та відправили дані в Мінкульт. Це необхідно для того, щоб жоден експонат в екстреній ситуації не загубився, а фонди музею були зафіксовані на папері.

«Як би ми не старалися, а до війни ідеально підготуватися неможливо. Ніхто не вірив, що вона буде. Коли 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, ми зіткнулися зі, здавалося би, смішною проблемою – банально не вистачало тари для пакування цінних експонатів. Допомагали волонтери та просто небайдужі люди, які люблять і поважають історію рідного краю», – каже Валерій Чернявський.

Нині більша частина колективу виїхала з Миколаєва в безпечніші регіони. У музеї залишилися працювати технічний персонал, який підтримує чистоту в будівлі, адміністрація – директор і його заступник – і охоронець.

Як музейний фонд готують до можливої евакуації

Приблизно 150 найцінніших експонатів працівники музею запакували в спеціальні коробки та підготували до можливої евакуації. Основну частину музейного фонду демонтували та сховали в підвал.

Валерій каже: надбання музею вивозитимуть, лише якщо обстріли посиляться, а ситуація в регіоні стрімко загострюватиметься. Це доволі складна процедура – спершу мають підготувати наказ про евакуацію та знайти сторону, яка може прийняти експонати на зберігання.

«Чесно кажучи, ми дуже сподіваємося, що нам не доведеться евакуйовувати колекції в інші міста чи навіть країни. У роки Другої світової війни музей мав такий досвід і, на жаль, я не можу назвати його позитивним. Тоді вивезли приблизно третину фондів, найкращу складову. Поверталися експонати в Миколаїв аж до 1974 року, половина взагалі зникла. А чому? Тому що музейні фонди були власністю держави. Наші колекції зберігалися в Уфі. Там подивилися на предмети, зацікавилися, наприклад, колекцією античної нумізматики, написали листа міністру культури Радянського Союзу, і все, він дозволив залишити колекцію в тому музеї. А ми залишилися без значної частини важливих і цінних для нашої історії речей. Не хотілося би повторювати цих помилок», – розповідає чоловік.

Сховані експонати у підвалі – унікальні предмети археології та зразки художнього та декоративно-ужиткового мистецтва. Чи не найцінніше тут – роботи українського живописця Андрія Антонюка». Музейне надбання склали у спеціальні вогнетривкі коробки й опечатали. Кожен предмет музейники обгортали спеціальним крафтовим картоном, щоби під час транспортування жоден з експонатів не розбився та не пошкодився.

У цьому сховку температура повітря має бути стабільною – +18–23 ℃. Ще один важливий показник – вологість. Вона не повинна перевищувати 40%.

Нині музею не вистачає переносних барометрів, термометрів і зволожувачів повітря. Без них експонати можуть псуватися, навіть руйнуватися. Закупити обладнання поки не можуть, тож чекають на допомогу небайдужих.

Життя в музеї триває і зараз

Попри те, що музей не працює в звичному режимі, сюди таки завітали гості – маленькі совенята. Уже кілька років поспіль вони оселяються у внутрішньому дворику. Живуть на верхніх гілках пишних дерев, маскуються. Літати ще не вміють, тому сидять на кроні та дрімають.

Валерій Чернявський розповідає, що хвилювався, що цього року совенят не буде. Музей розташований у центрі міста, тут часто чути вибухи. Але ні, вони однаково прилетіли. Мабуть, птахам подобається це місце, бо тут затишно та багато зелені. І поготів зараз, коли життя навколо ніби завмерло.

Він і весь колектив вірять, уже незабаром Україна переможе, і музей повернеться до свого повсякдення. Тут знову будуть проводити екскурсії, готуватися до відкриття нових виставок, влаштовувати цікаві івенти, а головне – зустрічати відвідувачів з усієї країни та світу.

Про музей

Датою заснування музею заведено вважати 1913 рік, коли за ініціативи археолога та краєзнавця Сергія Гайдученка відкрили Миколаївський міський історико-археологічний музей. Однак, збирати цікаві експонати в Миколаєві почали значно раніше. Ще в 1803 році за Чорноморського депо карт створили кабінет рідкісних речей. У ньому зберігалися моделі кораблів, археологічні знахідки з Ольвії, Керчі та Феодосії, колекції зброї, одягу, медалей тощо.

Після поразки Російської імперії в Кримській війні в 1856 році штати флотських установ у Миколаєві відчутно скоротилися. Кабінет цінних речей закрили, а колекції залишилися без належної уваги та перейшли до фондів та архівів міських установ. Саме в 1913 році нарешті вдалося зібрати розрізнені експонати та відкрити новий міський музей. Тоді основою експозиції стала колекція Еммануїла Францева, який понад 40 років збирав предмети зоології, ботаніки та мінералогії. Згодом фонди музею значно розширилися завдяки предметам із розкопувань в Ольвії та приватним колекціям.

У роки Другої світової війни музей майже повністю зруйнували. Та навіть попри це, у період окупації тут заснувалася та діяла підпільна антифашистська група. У 1950 році зусиллями містян і влади його відновили та назвали обласним краєзнавчим.

Нині експозиційний запас Миколаївського краєзнавчого музею становить понад 383 000 одиниць (і це лише основний фонд!) – найдавніші стосуються епохи пізнього палеоліту. Одними з найцінніших є предмети археологічних розкопок з Ольвії та Криму, зброя запорізьких козаків, матеріали й артефакти з історії та становлення Миколаєва, суднобудівної промисловості міста тощо.

Тут зберігається одна з найбільших в Україні колекцій козацьких люльок і требник Петра Могили. Особливо популярною серед відвідувачів є унікальна інтерактивна виставка «DREAM CITY», створена за принципами найбільшого макета залізниці в світі – «Wonderland» у Гамбурзі. В основу експозиції лягла приватна колекція, яку понад 30 років збирав миколаївський краєзнавець і колекціонер Андрій Шинкаренко. Приблизна вартість моделей сягає понад мільйон гривень.

Последние новости

Вступительная компания - 2022: как изменились правила приема и что ждет абитуриентов
22.06.22 15:30
Суши, вино, пицца и тортики: список николаевских заведений, которые продолжают работу во время войны
13.06.22 14:30
«Українці для мене герої цього божевільного часу»: хто такий Хосе Андрес, який понад 10 років годує людей у гарячих точках, а тепер дістався Миколаєва
08.06.22 11:00
Обстріли, порятунок експонатів та безстрашні сови: чим під час війни живуть «Старофлотські казарми»
01.06.22 10:15
Ловит диверсантов и конвоирует заключенных: рассказываем, как живет знаменитый пес Макс, которого оккупанты бросили, а нацгвардейцы – перевели на светлую сторону
27.05.22 08:19
«В борьбе со злом участвуют все». Знакомьтесь, – это смелые иностранки, которые защищают Украину в рядах Международного легиона
21.05.22 11:15
Время победить рашизм, как когда-то – нацизм. Рассказываем, что значит лэнд-лиз, принятый Америкой второй раз в истории, теперь специально для Украины
10.05.22 12:09
Дмитрий Комаров познакомился с талисманом черниговских пиротехников Патроном. Рассказываем историю четырехлапого сотрудника ГСЧС
10.04.22 14:30
Завела Instagram и радовалась билету на концерт любимой певицы: история Ирины из Бучи, которую убили российские оккупанты
07.04.22 17:30
5 сервисов, где можно получить бесплатные консультации врачей во время войны
05.04.22 10:56