Постанова Кабінету Міністрів від 28 лютого 2023 року № 174 у пункті 5 відкладає для Миколаївської обласної адміністрації строк подання пропозицій щодо спроможної мережі: шість місяців після припинення або скасування воєнного стану. У 19 областях і Києві, за цифрами, які міністр охорони здоров’я навів у Верховній Раді у травні 2026 року, до мережі вже входили 583 лікарні: 135 надкластерних, 166 кластерних і 282 загальні. Миколаївська область у тому ж виступі була названа серед регіонів, де мережу не впроваджено.
Кластерна лікарня у цій конструкції — не нова вивіска і не оцінка якості лікування. Це місце багатопрофільного закладу в госпітальному кластері: рівень, на який розрахована стаціонарна допомога при найпоширеніших станах для населення кластера. Для мешканця Миколаєва чи району статус пояснює логіку маршруту, але не замінює договір із Національною службою здоров’я України і не підтверджує, що конкретне відділення вже працює.
Нижче — що саме фіксують закон № 2347-IX від 1 липня 2022 року і постанова № 174, чим кластерний рівень відрізняється від загального та надкластерного, що з цього випливає для пацієнта і які документи звіряти, перш ніж робити висновок про заклад області.
1. Що означає статус кластерної лікарні
Кластерна лікарня — багатопрофільний лікарняний заклад, спроможний забезпечити на території госпітального кластера потребу населення в медичній допомозі при найбільш поширених захворюваннях і станах. Формулювання закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров’я після закону № 2347-IX. Перелік напрямів стаціонарної допомоги для цього рівня визначає Кабінет Міністрів, а не сам заклад і не місцева рада.
Госпітальний округ — територія, у межах якої має бути організована спроможна мережа. На практиці округом стала область. Округ ділиться на госпітальні кластери: менші зони, де стаціонарна допомога має бути доступна як набір, а не як набір окремих лікарень без ролей. Кластерний заклад — середня ланка цього набору.
Коротко. Статус означає роль у мережі госпітального округу, а не об’єднання кількох лікарень в одну юридичну особу і не сертифікат якості.
Постанова № 174 задає правило розміщення. У кластері визначають один кластерний заклад, за базовим правилом — в адміністративному центрі району. Адміністрація може запропонувати інший населений пункт, якщо це узгоджується з позицією громад і закриває мінімальний перелік напрямів. Більше одного кластерного закладу в кластері допускається з розрахунку не менше ніж 120 тисяч осіб на кожен. В обласних центрах і містах із населенням понад 300 тисяч розрахунок інший: один такий заклад на 150 тисяч осіб, з урахуванням доступності.
2. Як кластерна лікарня пов’язана з іншими медзакладами
Мережа складається не з однієї лікарні. Поруч із кластерним закладом у тому ж окрузі працюють загальні лікарні, надкластерні заклади, первинна ланка і екстрена допомога. Зв’язок між ними — маршрутизація: стабілізація ближче до пацієнта, поширені стаціонарні випадки — на кластерному рівні, складні та рідкісні — на надкластерному для всього округу.
Загальний заклад, за тим самим Порядком, обслуговує громаду або кілька громад, дає базові напрями стаціонарної допомоги, стабілізує стан і направляє далі. Доступність до нього визначена окремо: прибуття не довше ніж 60 хвилин, що прирівнюється до радіуса близько 60 км за доріг із твердим покриттям. Оптимальний орієнтир населення для загального закладу — понад 40 тисяч осіб. Надкластерний заклад має ресурси для найскладніших випадків округу; багатопрофільний заклад цього рівня визначають із розрахунку не більше одного на округ, окремо можуть входити спеціалізовані центри — онкологічний, дитячий, психіатричний, фтизіопульмонологічний.
До затвердження мережі в регіонах, де вона вже погоджена, лікарні часто тримали схожі профілі без формальної ролі в маршруті. Після включення до переліку роль фіксується документом: загальна лікарня лишається точкою стабілізації, кластерна закриває поширені стани кластера, надкластерна забирає випадки, для яких у кластері немає технології. Зміна виникає не від перейменування, а від погодженого з МОЗ переліку і плану розвитку округу, який переглядають не рідше ніж раз на три роки.
Первинна допомога і екстрена медична допомога в цю трійку не входять. Вони лишаються окремими надавачами в тій самій мережі. Кластерна лікарня не замінює сімейного лікаря і не є диспетчерською швидкої.
3. Чим цей статус відрізняється від інших статусів лікарень
У реформі поруч уживають три різні назви. Їх легко змішати, якщо читати лише заголовок новини.
| Рівень у мережі | На кого розрахований | Орієнтир із постанови № 174 |
|---|---|---|
| Загальний | Громада або кілька громад: базовий стаціонар, стабілізація, маршрутизація | Доступність до 60 хвилин; оптимально понад 40 тис. осіб |
| Кластерний | Населення госпітального кластера: найпоширеніші стани | Від 120 тис. осіб на заклад; у місті понад 300 тис. — один на 150 тис. |
| Надкластерний | Увесь госпітальний округ: складні та рідкісні випадки | Багатопрофільний — не більше одного на округ, плюс спеціалізовані центри |
Джерело: постанова Кабінету Міністрів від 28.02.2023 № 174, Порядок функціонування госпітальних округів і госпітальних кластерів, з урахуванням подальших редакцій.
Жоден із цих рядків не є рейтингом якості. Акредитація закладу, договір із НСЗУ за пакетом медичних гарантій і статус у спроможній мережі — різні процедури. Лікарня може мати договір на окремі послуги і не бути кластерною. І навпаки: включення до переліку не створює автоматично пакет, якщо заклад не законтрактований і не має команди чи обладнання під напрям.
Поширена помилка виглядає як рівність «кластерна» = «краща» або «об’єднана з сусідніми». Пацієнт їде в названий у новині заклад і очікує повний набір відділень, якого в договорі ще немає. Закінчується це відмовою в госпіталізації або переведенням. Правильна перевірка роздільна: спочатку роль у погодженому переліку мережі, потім пакет НСЗУ і фактична наявність відділення.
4. Що статус означає для пацієнта
Для пацієнта статус — підказка, куди система розраховує направляти поширені стаціонарні випадки кластера. Він не скасовує направлення, екстрений порядок госпіталізації і право обрати заклад, з яким НСЗУ має договір на потрібну послугу. Програма медичних гарантій оплачує послугу за пакетом, а не за словом «кластерна» у тексті рішення ради.
Практичні зміни, на які статус може вказувати там, де мережа вже затверджена, такі. Маршрут стає передбачуванішим: не кожна міська лікарня тримає один і той самий профіль. Інвестиції і кадри плану розвитку округу логічніше концентрувати на закладі з визначеною роллю. Час доїзду до кластерного рівня в постанові прямо не зафіксований окремою хвилиною, на відміну від 60 хвилин для загального закладу; доступність враховують під час визначення переліку.
Важливо. Статус не гарантує наявність конкретної операції, ліжка реанімації чи строку госпіталізації. Ці речі перевіряють за договором НСЗУ, розкладом відділення і медичними показаннями, а не за назвою рівня.
На Миколаївщині ця логіка поки що проєктна. На брифінгу міської влади у травні 2025 року для планування називали населення Миколаєва в діапазоні 400–430 тисяч і виходили з потреби щонайменше трьох кластерних закладів — це арифметика правила «один на 150 тисяч», а не вже призначений статус. Поки перелік не погоджений МОЗ, пацієнт користується тими закладами і пакетами, які діють зараз.
5. Як перевірити статус лікарні на Миколаївщині
Висновок про конкретну лікарню області тримається на документі, а не на обговоренні. Станом на осінь 2026 року публічні матеріали обласного управління охорони здоров’я описують проєкт розподілу і наради, а не перелік, уже погоджений МОЗ. У травні 2026 року Суспільне передавало позицію міністра: мережу не впроваджено в Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях і на території АР Крим.
Перед тим як вважати заклад кластерним, варто звірити кілька незалежних слідів:
- текст постанови № 174, пункт 5: для Миколаївської адміністрації строк подання пропозицій прив’язаний до завершення воєнного стану;
- рішення голови обласної адміністрації про затвердження спроможної мережі після погодження з МОЗ — саме воно, а не проєкт наради, фіксує статус;
- план розвитку госпітального округу, який затверджують разом із мережею;
- договір закладу з НСЗУ на потрібний пакет — окремо від рядка в переліку.
Назви, які звучали в обговоренні 2026 року — міські лікарні № 3, № 4 і № 5 у Миколаєві, багатопрофільні лікарні Баштанки і Вознесенська, обласні центри як надкластерні кандидати, — це пропозиції для проєкту. Вони не дорівнюють наданому статусу. Поки погодженого переліку немає, коректне формулювання лишається «запропонований у проєкті», а не «кластерна лікарня області».
Запитання щодо статусу
Чи замінює статус електронне направлення
Ні. Направлення, екстрені показання і договір НСЗУ визначають, чи оплатять послугу в конкретному закладі. Статус лише пояснює, яку роль закладу відвели в мережі, якщо мережа вже затверджена.
Чи закриють інші лікарні після появи кластерної
Порядок № 174 не вимагає ліквідувати загальні заклади. Вони лишаються в мережі для базової допомоги і маршрутизації. Рішення про реорганізацію комунального закладу ухвалює власник — рада громади — окремим документом. Новина про «три замість семи» описує місцевий план оптимізації, а не норму постанови.
Чи можна лікуватися в кластерній лікарні іншої області
Програма медичних гарантій не прив’язує пацієнта до кластера прописки. Обмеження інше: чи є в обраному закладі договір на послугу і чи приймає відділення за показаннями. Кластерний статус лікарні сусідньої області цього не скасовує і не створює.
Коли на Миколаївщині з’явиться затверджений перелік
Прямого календарного строку в пункті 5 постанови № 174 немає: шість місяців після припинення або скасування воєнного стану, далі до двох місяців на погодження МОЗ. Обговорення проєкту у 2025–2026 роках цей строк не замінює. Дата з’явиться в рішенні адміністрації після погодження, а не в анонсі наради.
Практичне правило просте. Кластерна лікарня — це рядок у спроможній мережі госпітального округу: багатопрофільний заклад для найпоширеніших стаціонарних станів кластера, з порогом від 120 тисяч осіб на заклад і з правилом одного на 150 тисяч у великому місті. Загальний і надкластерний рівні закривають інші задачі. Послуга для пацієнта підтверджується окремо — пакетом НСЗУ і роботою відділення.
На Миколаївщині цей рядок ще не проставлений затвердженим переліком. Проєктні назви з нарад 2026 року можна тримати як орієнтир дискусії, не як факт статусу. Поки пункт 5 постанови № 174 не виконаний, звернення в лікарню області спирається на чинний договір і маршрут, а не на майбутню роль у мережі.
Межа поради очевидна. Критерії постанови описують планову роль, а не сьогоднішню чергу, укомплектованість зміни чи стан корпусу після обстрілів. Цих даних у статусі немає, і підміняти ними відсутній перелік не варто.