Код КАТОТТГ UA48060370200051804 досі фіксує селище Тернові Поди у Шевченківській сільській громаді Миколаївського району: засноване 1876 року, поштовий індекс 57360, висота близько 43 метрів, на межі з Херсонщиною. До повномасштабного вторгнення тут жили 135 людей. У липні 2026 року кореспонденти Суспільного Миколаїв застали семеро, і жодного будинку, який оминули обстріли.
Статистична картка Вікіпедії ще тримає цифру 165 осіб — це облік до війни, а не двір, де влітку 2026-го носять воду бочками. Різниця важлива для комунальних служб: населений пункт з реєстру не знятий, але централізованої води й проїзної дороги в репортажах з місця немає, електрика є.
Нижче — відповіді на запитання, які виникають у мешканців Миколаєва й області, коли селище зникає з новин, але лишається на мапі: строки окупації, міни, компенсація, вода і те, куди звертатися, якщо хата стоїть саме тут.
1. Де лежать Тернові Поди і хто там лишився
Селище входить до Шевченківської сільської громади. Колишня рада — Любомирівська. До найближчої зупинки в Любомирівці і до поштового відділення — по 3 кілометри. Від Миколаєва їхати близько години, якщо дорога проїзна до останніх кілометрів.
У липні 2026 року серед тих, хто лишився, подружжя Євдокія та Віктор. Вони відновили дах, вікна й утеплення за програмою «єВідновлення», тримають корів, бичків, свиней і бджіл. Торік корми обійшлися майже в 96 тисяч гривень. Пенсія Євдокії — 3 тисячі гривень; у 65 років у місті на цю суму, каже вона журналістам, не проживеш.
Коротко. Реєстр тримає Тернові Поди як селище громади, польовий підрахунок літа 2026 року — семеро людей, електрика є, централізованої води й дороги немає.
2. Коли селище було під окупацією
Російські війська зайшли сюди в березні 2022 року, на шляху в бік Миколаєва. Окупація тривала близько дев’яти місяців. Офіційною датою звільнення правобережжя області, крім Кінбурнської коси, називають 10 листопада 2022 року. Частина мешканців повернулася 23 листопада: від Киселівки йшли пішки 12 кілометрів.
Окупанти знеструмили мережу, забирали телефони, ходили по хатах за їжею. Водонапірні вежі розбили. Центр публічних розслідувань у 2023 році описував тотальне мінування і засмічення джерел води. Снаряд убив цивільну пару на власному подвір’ї — Сергія і Софію, про яких писали НикВести.
Після деокупації повернулися одиниці. У березні 2024 року місцеві рахували вісьмох, у травні 2025-го і липні 2026-го — сімох. Жодного будинку без слідів влучань кореспонденти не знайшли.
3. Чи є вода, світло і як доїхати
Електрику на подвір’я, де живуть люди, відновили. Централізоване водопостачання — ні: вежі зруйновані, мережу не відновлюють. Питну воду Євдокія з Віктором возять бочками із Шевченкового. Для худоби пробили свою свердловину. У спеку на корів іде одна-дві тонни на добу, вода буває каламутною.
Дороги як сполучення немає. Виїзд — власним автомобілем ґрунтовкою. Без машини 3 кілометри до Любомирівки стають щоденною логістикою за хлібом, поштою і ліками.
| Що перевіряли | До лютого 2022 | Літо 2026 |
|---|---|---|
| Людей у селищі | 135 | 7 |
| Централізована вода | була, через вежу | немає, бочка і свердловина |
| Електрика | була | є на жилих подвір’ях |
| Проїзд | був | дороги немає |
| До зупинки і пошти | Любомирівка, 3 км | ті самі 3 км без рейсу до двору |
Джерело: Суспільне Миколаїв, польові репортажі травень 2025 — липень 2026.
4. Чи можна вільно ходити подвір’ям
Ні. Після деокупації вздовж вулиць стояли таблички «Обережно, міни», сапери працювали на околицях. У березні 2025 року НикВести знімали нетехнічне обстеження компанії Demining Solutions разом із ПРООН за кошти уряду Японії: у землі лишалися міни, нерозірвані снаряди, боєприпаси. Трактор місцевих підривався — від машини лишався кузов.
Євдокія розповідала, що рятувальники попереджали про скинуті міни. Корів більше не відпускають пастися: тварина не читає табличку. Траву косять самі й возять до загону.
Важливо. Табличка і навіть пройдений двір не означають чисте поле. Обстеження 2025 року фіксувало небезпеку в ґрунті, а не лише біля дороги.
5. Як отримати компенсацію за хату
Заяву на «єВідновлення» подають у «Дії» або через ЦНАП. Комісія оглядає об’єкт. Якщо будинок пошкоджений і підлягає ремонту, гроші йдуть на спеціальний рахунок і списуються безготівково на матеріали й роботи. У репортажах із цього селища фігурує стеля до 500 тисяч гривень: Олександр Воскобойник казав, що має отримати до пів мільйона і вже витратив частину. На практиці області виплата іноді приходить через 9–10 місяців.
Механізм схожий на запис до лікаря: талон відкриває справу, але ліки видають лише після огляду. Аналогія ламається там, де комісія не може доїхати: для зони бойових дій передбачене дистанційне обстеження, а знищений будинок іде окремою гілкою — житловий сертифікат або гроші на відбудову на своїй ділянці, якщо земля оформлена на власника.
Голова Шевченківської сільської ради Олег Пилипенко у травні 2025 року казав Суспільному, що жителі громади отримали майже пів мільярда гривень за пошкоджене житло і сертифікатами на нове. Це сума по всій громаді, не по Тернових Подах.
Приклад. Євдокія з Віктором спершу не знали про програму: три місяці працювали в Польщі, зимували з вікнами під плівкою, потім перекрили дах і поставили вікна вже за компенсацією.
6. Чому семеро не їдуть у Миколаїв
Пенсія 3 тисячі гривень і двір, де є яйця, молоко, м’ясо і мед, для цих людей рахуються інакше, ніж квартира. Віктор казав, що в місті не може сидіти без діла. Трактор їм допомогла купити норвезька благодійна організація, поля засіяли суданською травою і люцерною.
Найсильніше заперечення проти ради «лишатися» звучить просто: семеро людей не витягнуть селище, а міна забере корову або людину. Факти це не знімають. Самі мешканці тримають худобу на прив’язі, воду возять, виїзд мають лише власним авто. Вибору «безпечне село або місто» в їхніх розповідях немає — є двір, який вже відремонтували, і місто, де на пенсію не вистачає.
7. Чи стоїть дорога і вежа в плані громади
У відкритому переліку десяти проєктних ідей Шевченківської громади є ремонт дороги Шевченкове — Новокиївка — Центральне і капітальні ремонти водомереж та електромереж загалом. Окремого рядка «Тернові Поди: вежа і під’їзд» у тому переліку немає. У липні 2026 року жителі прямо казали: дорогу і водопостачання не відновлюють, «навіть натяку немає, що тут є Тернові Поди».
Заперечення «немає сенсу тягти мережу на сімох» громада фактично вже відпрацьовує пріоритетами: спершу центри старостатів і школи. Індивідуальна компенсація від цього не залежить — вона йде на конкретний будинок, а не на поріг населення. Публічного тендера саме на вежу і дорогу цього селища в репортажах до літа 2026 року не названо.
Якщо будинок стоїть у Тернових Подах
Якщо хата пошкоджена і є право власності, заяву на «єВідновлення» подають у «Дії» або в ЦНАПі Шевченківської громади (село Шевченкове, вулиця Шевченка, 34). Огляд комісії і виплата на практиці області займають місяці, не тижні. Стелю ремонтної виплати в місцевих справах називали до 500 тисяч гривень.
Якщо будинок знищений, а ділянка оформлена на власника, окрема гілка — сертифікат на купівлю житла або кошти на відбудову на тому ж місці. Без документів на землю грошова відбудова на старій ділянці не відкривається.
Якщо треба приїхати, розраховують на власне авто і денний час. До Любомирівки — 3 кілометри ґрунтом, далі лише перевірений слід. З дороги й подвір’я, яке не обстежили сапери, не сходять: нетехнічне обстеження 2025 року небезпеку не закрило. Воду з колодязів і старих джерел без перевірки не п’ють — питну місцеві возять із Шевченкового.