1 тролейбус Миколаїв — це сучасний маршрут від мікрорайону Північний до мікрорайону Кульбакине завдовжки 20,23 км. Його запустили 6 грудня 2024 року на машинах з автономним ходом до 20 кілометрів, тож частина шляху йде без суцільної контактної мережі.
У салоні близько сорока зупинок, дорога займає від 45 до 80 хвилин залежно від заторів і світлофорів. З 4 травня 2026 року квиток у водія коштує 15 грн, через QR-код — 12 грн, студентський разовий — 8 грн; електронний квиток діє 1,5 години з безкоштовною пересадкою на інший тролейбус чи трамвай.
Оператор — КП ММР «Миколаївелектротранс». Живий рух зручно дивитися в EasyWay і CityBus, а зміни через відключення світла уточнювати на гарячій лінії 095 084 38 04.
У Миколаєві номер «один» має дві біографії. Старий маршрут з цим номером ішов від вокзалу ще з кінця шістдесятих і зник з карти на початку двохтисячних. Новий — зовсім інша історія: він з’явився після повномасштабної війни, коли місто зрозуміло, що тягнути дроти в промислове Кульбакине дорого й повільно, а людям уже сьогодні треба дістатися з півночі через центр на той берег.
Саме автономний хід зробив цей маршрут можливим: тролейбус знімає штанги й їде як електробус там, де проводів немає, а на «дротяній» ділянці знову заряджає батарею.
За моїм досвідом, саме тому «одиниця» стала не черговою лінією на схемі, а справжнім міським швом. Вона зшиває спальний Північний, університетські зупинки біля НУК, Парк Перемоги, Соборну, автовокзал і заводські вулиці Корабельного. Якщо вам треба не «десь у центрі», а саме з одного кінця міста в інший без двох пересадок — це той самий рейс.
Чому саме цей маршрут став новою «одиницею»
Кульбакине довго залишалося територією маршруток і власного авто. Контактну мережу туди можна було б будувати роками, і після 2022-го це виглядало майже фантастикою: депо вже знало, що таке обстріл, парк скорочувався, а гроші йшли на відновлення того, що є. Місто пішло іншим шляхом. На лінію вивели тролейбуси PTS з запасом автономного ходу близько 20 км. Чотири машини спочатку працювали в тестовому режимі, і вже в перші дні стало зрозуміло: попит є.
Старий номер один у 1967–2001 роках був іншим маршрутом. Тоді перші «Київ-4» виїхали 29 жовтня 1967 року від старого залізничного вокзалу до кільця біля старого міського цвинтаря. Пізніше «одиниця» ходила до депо на вулиці Будівельників, а в жовтні 2001-го маршрути №1, №3 і №4 офіційно закрили. Новий №1 лише позичив вільний номер. Це не «відновлення класики», а нова лінія з новою логікою.
Хронологія ключових подій
29 жовтня 1967: урочисте відкриття миколаївського тролейбуса; перша лінія від старого вокзалу.
Травень 1969: маршрути №1 і №2 спрямували до депо, що тоді ще добудовували.
Середина жовтня 2001: старі маршрути №1, №3 і №4 закриті.
14 липня 2022: обстріл депо; частину парку пошкоджено, рух відновлювали поетапно.
4 жовтня 2024: перший автономний маршрут №10 у Корабельний район.
6 грудня 2024: відкрито новий тролейбус №1 «Північний — Кульбакине».
4 травня 2026: тариф 15 грн готівкою і 12 грн за QR-кодом.
Ця лінія — відповідь на просте міське питання: як зв’язати два великі житлові масиви, не чекаючи будівництва кілометрів дротів. У нашій практиці саме такі маршрути змінюють звичку «сідаю на маршрутку, бо тролейбус туди не ходить».
Як їде маршрут: від панельок Північного до заводського Кульбакине
Траса жива, як саме місто. З кінцевої в Північному машина йде Малко-Тирнівською, минає автостанцію «Оріон», Ательє, Гвардійську, Шкільну й Млинну. Далі — Плавбасейн, «Метро», НУК імені адмірала Макарова, Парк Перемоги. Центр зустрічає Адміральською, вулицею Олексія Вадатурського, Соборною, Малою Морською і Садовою.
Після слобідських вулиць маршрут чіпляє міжміський автовокзал, Авангардну, Південну, Театральну, Дмитра Кременя й Космонавтів. Уже в Корабельному з’являються Заводоуправління, Виноградна, Старофортечна, Прибузька, Кришталева, школа №14, вулиці Хвильового й Семенка, залізничний переїзд, УГМК, провулок Райдужний. Кінцева в Кульбакиному — біля вулиці Знам’янської, 8-А.
Зворотний шлях майже дзеркальний, але з місцевими нюансами: школа №44 замість частини прямих орієнтирів, Кульбакинський поворот, а в Північний машина заїжджає вже через вулицю Архітектора Старова. Перед списками зупинок варто пам’ятати: назви на табло й у додатках іноді відрізняються на одну літеру, тож орієнтуйтеся ще й на знайомі будівлі.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Кінцеві | м/н Північний — м/н Кульбакине (вул. Знам’янська, 8-А) |
| Довжина | 20,23 км в один бік |
| Зупинок | близько 37–40 залежно від напрямку й обліку кінцевих |
| Час у дорозі | 45–80 хв; у спокійний день ближче до години, у пік — довше |
| Рухомий склад | тролейбуси з автономним ходом до 20 км (переважно PTS) |
| Оператор | КП ММР «Миколаївелектротранс» |
Джерела: Вікіпедія; дані перевізника mkelektrotrans.mk.ua.
Прямий напрямок зручно тримати в голові як «з півночі через університет і центр на автовокзал і далі в Корабельний». Зворотний — як «із заводів через центр додому в Північний». На Парку Перемоги й біля автовокзалу найлегше пересісти на інші тролейбуси й трамваї.
Прямий напрямок: ключові зупинки
- Кінцева / м/н Північний
- вул. Малко-Тирнівська
- Автостанція «Оріон», Ательє, Гвардійська, Шкільна, Млинна
- Плавбасейн, супермаркет «Метро», НУК ім. адмірала Макарова, Парк Перемоги
- вул. Адміральська, вул. Олексія Вадатурського, вул. Соборна
- вул. Мала Морська, вул. Садова, 3-тя / 6-та / 9-та / 10-та Слобідські
- Міжміський автовокзал, вул. Авангардна, вул. Південна, вул. Театральна
- вул. Дмитра Кременя, вул. Космонавтів, Заводоуправління
- вул. Виноградна, вул. Старофортечна, вул. Прибузька, вул. Кришталева
- Школа №14, вул. Миколи Хвильового, вул. Михайля Семенка
- Залізничний переїзд, УГМК, пров. Райдужний, м/н Кульбакине
Зворотний напрямок: на що звернути увагу
- м/н Кульбакине, пров. Райдужний, школа №44
- Залізничний переїзд і ті самі вулиці Хвильового та Семенка
- Кульбакинський поворот перед Прибузькою
- Далі знову Космонавтів, центр, автовокзал і слобідські
- У Північний — через вул. Архітектора Старова до кінцевої
Розклад: коли виїжджати, щоб не стояти на зупинці
Паперовий «вічний» розклад у Миколаєві живе коротким життям. Офіційний сайт перевізника прямо попереджає: коли «Миколаївобленерго» вмикає графіки аварійних відключень, табличні години не працюють. Тому найчесніша відповідь така: дивіться GPS у додатку вранці того дня, коли їдете.
За агрегаторами, які збирають дані перевізника, з Кульбакиного перші рейси бувають уже близько 6:23, 7:05, 7:32. З Північного класичний «денний» старт часто показують з 7:34, далі 8:16, 8:46, 9:14. Вечірні відправлення з півночі фіксували близько 18:02 і 19:32, з Кульбакиного — 18:14 і 19:14. Інші огляди пишуть ширше вікно: перші машини з 6:20–7:00, останні до 20:40–22:30. Різниця не помилка сайтів, а наслідок того, що випуск і кінцевий рейс змінюють під пасажиропотік і світло.
У будні в ранковий і вечірній пік інтервал стискається приблизно до 10–15 хвилин, удень може розтягнутися до пів години й більше. Якщо спізнюєтесь на поїзд чи пару в НУК — виходьте на зупинку з запасом і тримайте додаток відкритим.
Орієнтовні відправлення з агрегаторів (будні, можуть змінюватися):
| Звідки | Приклади годин |
|---|---|
| м/н Кульбакине | 06:23, 07:05, 07:32, 08:03, 08:50, 09:58, 10:26, 11:36, 12:45, 14:00, 15:12, 15:46, 16:21, 16:51, 18:14, 19:14 |
| Кінцева в Північному | 07:34, 08:16, 08:46, 09:14, 10:23, 11:34, 12:47, 13:55, 15:10, 15:38, 16:23, 16:57, 17:37, 18:02, 19:32 |
У вихідні машин менше, інтервал більший. Святкові дні перевізник оголошує окремо: інколи «як у будень», інколи «як у неділю». Після обстрілів інфраструктури на лінію можуть виходити лише PTS з довгим автономним ходом, а моделі, які сильніше залежать від мережі, тимчасово знімають.
Скільки коштує і як платити, щоб не нарватися на квиток контролера
З 4 травня 2026 року тарифи такі: 15 грн за паперовий квиток у водія або в стаціонарній точці, 12 грн за оплату єдиним QR-кодом, 8 грн — студентський разовий пільговий. QR-квиток живе півтори години. За цей час можна пересісти на інший тролейбус або трамвай без другої оплати. Це вигідніше за маршрутку, особливо якщо шлях складається з двох електротранспортних шматків.
Економічно обґрунтована собівартість поїздки у підприємства вища: за 2025 рік говорили про орієнтовно 22 грн, за перший квартал 2026-го — уже понад 26 грн. Місто тримає тариф нижчим завдяки бюджетній підтримці й безготівковим оплатам. За перше півріччя 2026-го пасажири зробили близько 1,5 млн QR-платежів — на чверть більше, ніж роком раніше.
Окремо з’явився «квиток контролера» за 300 грн. Якщо їдете без оплати, контролер пропонує саме його. Відмова тягне виклик охорони й поліції за статтею про безквитковий проїзд. Дешевше відсканувати код на вході, ніж потім пояснювати, що «зараз знайду картку».
Ключові цифри
20,23 км — довжина рейсу. Близько 40 зупинок. 15 / 12 / 8 грн — готівка / QR / студент. 90 хвилин — вікно безкоштовної пересадки. 20 км — запас автономного ходу машин на маршруті. 81 пасажирський тролейбус у місті станом на серпень 2025-го. Понад 29 млн поїздок електротранспортом за 2025 рік. 11 млн пасажирів на тролейбусах за вісім місяців 2026-го.
Автономний хід: навіщо штанги, якщо є батарея
Класичний тролейбус — це «трамвай без рейок»: два роги вхопилися за дроти, і машина живе, поки є напруга. Автономний тролейбус вміє відчепитися й їхати далі на акумуляторах. На «одиниці» це не фокус для виставки, а робочий інструмент. У Кульбакиному суцільної мережі під увесь маршрут немає, тож без батареї лінія просто не відкрилася б.
На ділянках із проводами машина живиться від мережі й підживлює батарею. Там, де дротів немає, опускає штанги. Запас ходу близько 20 км якраз розрахований на такі «хвости» маршруту. Після відключень світла саме PTS часто лишаються на вулиці, коли інші машини стоять у депо. У серпні 2026-го після обстрілу перевізник прямо писав: пасажирів везтимуть десятки PTS, а «Дніпри» тимчасово знімають.
Для пасажира це виглядає буденно. Ви сідаєте, їдете, інколи чуєте, як опускаються штанги. Жодної магії. Просто місто навчилося не чекати ідеальної інфраструктури, а возити людей уже зараз.
Міфи vs реальність
Міф: «Це той самий тролейбус №1, що ходив ще за СРСР».
Реальність: старий №1 закрили 2001 року. Нинішній відкрили 6 грудня 2024-го іншою трасою.
Міф: «Тролейбус не ходить, коли немає світла».
Реальність: на цій лінії якраз стоять машини з довгим автономним ходом; графік може порідшати, але маршрут не обов’язково завмирає.
Міф: «QR дорожчий за квиток у водія».
Реальність: навпаки — 12 проти 15 грн, плюс півтори години на пересадку.
Міф: «Розклад у статті завжди збігається з зупинкою».
Реальність: живий випуск дивіться в EasyWay / CityBus або телефонуйте 095 084 38 04.
Для кого цей рейс і кому краще обрати інше
Маршрут любить тих, хто їздить на великі відстані всередині міста. Житель Північного, якому треба в Корабельний без двох пересадок. Студент НУК, який не хоче ловити маршрутку в дощ. Людина з валізою від автовокзалу, якій спокійніше в низькопідлоговому салоні, ніж у тісному бусі. Працівник підприємств біля Кульбакиного, для кого хвилини вранці — це не поезія, а зміна.
Гірше він підходить тим, кому треба «три зупинки в центрі»: тоді швидше пішки або трамвай. Не ідеальний варіант і для нічних поїздок — останні рейси закінчуються ввечері, а не опівночі. Якщо спізнюєтесь на поїзд «Київ — Миколаїв» і стоїте в Північному, закладайте повний час рейсу, а не «сорок п’ять хвилин як у таблиці».
Практичний чек-лист перед поїздкою
Чек-лист:
- Відкрийте EasyWay або CityBus і подивіться, де зараз машина, а не де вона «має бути».
- Сплачуйте QR до посадки: дешевше і дає 90 хвилин на пересадку.
- На Парку Перемоги й автовокзалі тримайте в голові запасний маршрут — №2, №9, №10, №12 і трамваї часто перетинаються з «одиницею».
- У Кульбакиному виходьте не «на око», а за школою №14 / переїздом / Райдужним — зупинки там йдуть щільно.
- Після сирени чи обстрілу енергооб’єктів одразу дивіться сторінку перевізника: випуск можуть швидко перекроїти.
- Загублену річ шукайте тим самим номером 095 084 38 04, поки зміна водія не здана.
Пересадки, альтернативи й типові сценарії
Найзручніші вузли — Парк Перемоги, НУК, Соборна й міжміський автовокзал. Звідти розходяться тролейбуси на Намив, вокзал Миколаїв-Пасажирський, Будівельників, Айвазовського. Маршрут №12 теж чіпляє Кульбакине, але вже з іншого боку Корабельного. Автобус / маршрутка №1 — це взагалі інша історія: Тернівка й завод «Океан», не плутайте номери.
Сценарій перший. Ранок, Північний, пара в НУК о 8:30. Беріть рейс, який у додатку вже «в дорозі» до вашої зупинки, а не той, що «за розкладом через 20 хвилин». Сценарій другий. Вечір, Кульбакине, сумки з ринку в центрі. Сідайте ближче до середніх дверей: на слобідських і Садовій салон набивається швидко. Сценарій третій. Відключення світла. Якщо в додатку ще видно кілька PTS на лінії — їдьте. Якщо маркерів немає — одразу маршрутка, не чекайте «ще п’ять хвилин».
Альтернативи прості. Для центру — трамвай і коротші тролейбуси. Для Корабельного з вокзалу — №10. Для швидкого «з півночі в Корабельний потіснившись» — маршрутка, якщо вам важлива хвилина, а не рівна підлога й кондиціонер. Для валізи й дитини «одиниця» майже завжди приємніша.
Що змінилось у житті маршруту після запуску
За два сезони лінія перестала бути експериментом. Парк міста поповнювали PTS і «Дніпрами», Данія й ЄБРР допомогли докупити машини з довгим ходом, з’явилися №11, №12 і пізніше інші автономні гілки. «Одиниця» більше не самотня новинка, а частина нової схеми: туди, де дротів немає, їдуть батареї.
Водночас маршрут лишається вразливим до пробок на мостах і до випуску. Чотири машини на старті — це ще не метро. Якщо одна стає на ремонт, інтервал одразу «пливе». Тому додаток тут не забаганка, а частина квитка.
У салоні сучасних PTS інша посадка, ніж у старих ЗіУ: низька підлога, місце для коляски, USB у частини машин, кондиціонер, який у липневу спеку інколи здає через навантаження. Якщо холодне повітря не йде — записуйте бортовий номер і кажіть на лінію. Перевізник сам просить так робити.
Загублений гаманець, студентський, ключі від хати — типові ранкові драми. Гаряча лінія приймає такі звернення щомісяця десятками. Шанс знайти річ вищий, якщо дзвоните в той самий день, а не «після роботи завтра».
Міський електротранспорт у 2025 році накрутив понад 29 мільйонів поїздок. Тролейбуси за вісім місяців 2026-го перевезли близько 11 мільйонів людей. У цьому потоці «одиниця» — не найгустіший маршрут центру, але один із найкорисніших для тих, хто живе не «між Соборною і Садовою», а на краях карти.
Якщо завтра змінять випуск, кінцеву чи тариф, логіка лінії навряд чи зникне. Північний і Кульбакине вже звикли, що між ними є не лише маршрутка з радіо й відкритим вікном. Є тролейбус з номером, який місто колись уже використовувало, а тепер наповнило новим сенсом: доїхати далеко, тихо й без другої пересадки.