У картці №360 розділу «БПЛА» порталу War & Sanctions Головного управління розвідки Міністерства оборони України станом на 4 травня 2026 року за російським розвідником «Мерлін-ВР» зафіксовано 162 одиниці. Апарат з’явився у 2021 році як експериментальний зразок смоленського АТ «НІІ СТТ» (код 6730046954) і відтоді фігурує в українських зведеннях не як масовий ударний дрон, а як дорогий і відносно рідкісний розвідник.
Для Миколаївщини це не абстрактна фронтова номенклатура. Повітряне командування «Південь» неодноразово повідомляло про збиття «Мерліна» саме над областю: 23 квітня 2023 року близько 11:50, 1 жовтня 2023-го (два апарати над Миколаївщиною і один над Херсонщиною) та 28 грудня 2023-го. Кожна така поява означає не вибух у дворі, а спробу зняти позиції, логістику й інфраструктуру для подальшого вогню.
Нижче — відповіді на запитання, які найчастіше виникають після зведень ППО: що саме літає, які цифри підтверджені уламками, чим «Мерлін» відрізняється від «Орлана» і «Шахеда», і що з цього випливає для півдня.
1. Що таке БПЛА Мерлін і навіщо його запускають
БПЛА Мерлін, повна назва «Мерлін-ВР», — російський розвідувальний безпілотник літакового типу. Він не несе бойової частини. Завдання — години кружляти на середній висоті, знімати місцевість у видимому та інфрачервоному діапазонах і передавати координати для артилерії, РСЗВ чи ударних дронів.
Розробник презентував експериментальний зразок 28 вересня 2021 року. У промоційних описах йшлося про «гібридний» тихий двигун і знижену акустичну помітність. У перших збитих у 2022 році апаратах гібридної силової установки не виявили: стояв звичайний двигун внутрішнього згоряння, а бак для пального виявився пластиковою каністрою з ручкою.
Для південного напрямку це означає розвідку підступів до Миколаєва, Херсонщини й логістичних вузлів, а не самостійний удар по житловому кварталу. Небезпека опосередкована: дані з камери коштують дорожче за сам планер.
2. Які характеристики заявлені і що з цього підтверджено
ГУР наводить заявлені параметри, зібрані з відкритих описів і трофеїв. Вони розходяться з окремими бригадними оцінками: так, 3-тя окрема важка механізована бригада у 2026 році називала розмах крил 5,5 м, тоді як у картці розвідки — 4,9 м. Дальність «до 600 км» повторюють бойові частини; у реєстрі ГУР її немає, є лише час польоту й швидкість.
| Параметр | Заявлене значення | Що видно з трофеїв |
|---|---|---|
| Довжина | 2,02 м | Підтверджується габаритами уламків |
| Розмах крил | 4,9 м | У зведеннях інколи 5–5,5 м |
| Швидкість | 70–140 км/год | Крейсерський режим ближче до нижньої межі |
| Тривалість польоту | до 10 год | Залежить від вітру й навантаження |
| Корисне навантаження | до 7 кг | В інших описах 6,5–8 кг оптики |
| Висота корисна / максимальна | 450–2500 м / 4500 м | ППО й FPV частіше дістають нижче 2500 м |
| Зліт / посадка | Катапульта з гумовим джгутом / парашут і пневмоподушка | Не потрібна бетонна смуга |
| Двигун | ДВЗ | Не гібрид, як заявляли на презентації |
Джерело: портал War & Sanctions ГУР МО України, оновлення 4 травня 2026 року; розбіжності за розмахом крил — зі звітів бойових бригад 2025–2026 років.
Оптика — головна цінність комплексу. У збитих апаратах фіксували французьку тепловізійну матрицю Lynred (Ulis) PICO1024 з роздільною здатністю 1024×768. Саме вона тягне ціну вгору й робить заміну повільною через санкції.
3. Скільки коштує БПЛА Мерлін і чому цифра «300 тисяч доларів» повторюється
Орієнтир, який з 2022 року тримають українські бригади, Генштаб і благодійні фонди, — понад 300 тисяч доларів за одиницю. Окремі зведення 2026 року називають верхню оцінку до 500 тисяч. Точного прайса виробника у відкритому доступі немає: це експериментальна, а не конвеєрна машина.
Фонд «Повернись живим» у квітні 2025-го оцінив дванадцять збитих «Мерлінів» у 147,6 млн грн. Це дає порядок 12,3 млн грн за апарат — узгоджується з оцінкою близько 300 тисяч доларів за тодішнім курсом. Порівняння з FPV-перехоплювачем тут некоректне за класом, але показове за економікою: один розвідник за ціною десятків чи сотень ударних малих дронів.
Ціна сидить не в пластиковому планері. Імпортна оптика, стабілізована платформа й канал передачі зображення коштують більше за планер і двигун разом. Поки санкції не відрізали матриці повністю, апарат лишається дорогим і малосерійним.
4. Чи збивали «Мерлін» саме над Миколаївщиною
Так, і не один раз. Перше публічне збиття цього типу загалом зафіксували 16 червня 2022 року. Для області ключові епізоди такі.
| Дата | Район за зведенням | Хто повідомив |
|---|---|---|
| 23 квітня 2023, близько 11:50 | Миколаївська область | Повітряне командування «Південь», Одеська зенітна ракетна бригада |
| 1 жовтня 2023, станом на 16:30 | Два — Миколаївщина, один — Херсонщина | Сили оборони півдня |
| 28 грудня 2023 | Миколаївщина (ще один — Херсонщина, разом із «Supercam») | ПК «Південь» |
Джерела: офіційні повідомлення Повітряного командування «Південь» та Сил оборони півдня за 2023 рік.
Пізніше «Мерлін-ВР» частіше згадують на Харківському, Лиманському, Сумському, Донецькому й Запорізькому напрямках: 8 квітня 2025-го — 63-тя механізована і 45-та артилерійська бригади; січень і травень 2026-го — прикордонні підрозділи. Повна відкрита статистика втрат відсутня. Можна говорити лише про десятки підтверджених епізодів з 2022-го, не про точний залишок парку.
5. Чим «Мерлін» відрізняється від «Орлана-10» і «Шахеда»
«Орлан-10» — масовіший російський розвідник із меншим крилом і дешевшою оптикою. «Мерлін-ВР» більший, тримається довше на заявленій оптиці кращої роздільної здатності й коштує на порядок більше. «Орлан-30» ближчий за класом корисного навантаження, але теж інша виробнича лінійка.
«Шахед» / «Герань» — ударний дрон-камікадзе з бойовою частиною. БПЛА Мерлін вибухівки не несе. Плутанина між ними у побутових розмовах після повітряної тривоги — найпоширеніша помилка. Ззовні вона виглядає так: у зведенні читають «збито Мерлін» і чекають прильоту в житловий район, як після «шахедної» ночі. Закінчується зайвою панікою і неправильним читанням загрози. Правильно: це розвідник; ризик для міста — не сам корпус, а те, що він встиг зняти до збиття.
Окремо не варто змішувати бойовий «Мерлін-ВР» із цивільними комплектами. На українському ринку продають 3D-друковані планери під назвою Merlin v2 із розмахом близько 2,56 м і ціною корпусу близько 12 тисяч гривень. Це інший клас і інше призначення.
6. Як його запускають і де механізм ламається
Зліт — з катапульти на гумовому розгінному джгуті, посадка — парашут плюс пневматична подушка. Майданчик може бути ґрунтовим. Це зручно для польових позицій без аеродрому.
Катапульта тут працює як велика рогатка: натягнули джгут, відпустили візок, апарат сам набирає швидкість і висоту. Аналогія перестає працювати на розмірі й вітрі: крило майже п’ять метрів, потрібен розрахунок напрямку запуску, вільна зона і запас міцності вузлів; інакше пошкоджується консоль або механізм посадки, і дорога оптика б’ється об ґрунт.
На висоті 450–2500 м дрон дає оператору час розглянути техніку й окопи. Там само його вже дістають не лише зенітні комплекси, а й FPV-перехоплювачі підрозділів на кшталт «Дронопаду», «Фенікса» чи бригадних розрахунків. Велике крило, яке тримає апарат у повітрі годинами, водночас робить його помітнішим за малий квадрокоптер.
7. Чому апарат називають рідкісним, якщо його збивають роками
Рідкісний — не означає «один на фронті». Означає малу серію порівняно з «Орланом», «Суперкамом» чи FPV. Речник 3-ї ОВМБр Ігор Романенко у березні 2026-го прямо сказав: апарати презентували ще у 2021–2022 роках, випущено їх небагато, у смузі бригади той екземпляр був першим.
Карточка ГУР з цифрою 162 не розшифровує, чи це оцінка всього випуску, чи пов’язаних записів у базі. Відкритого тиражу заводу немає. Практичний висновок інший: кожна втрата б’є сильніше, ніж втрата масового розвідника, бо заміна оптики й планера тягнеться довше.
З 2024–2026 років українські розрахунки дедалі частіше збивають «Мерлін» не класичною зенітною ракетою, а дешевшим перехоплювачем. Економіка змінюється: дорогий розвідник стає вразливим до відносно недорогого засобу, якщо його вчасно виявили радаром або візуально.
8. Що поява такого дрона означає для міста й області
Для комунальних служб, транспорту й енергетики Миколаєва «Мерлін» цікавий не як окремий тип у новинному рядку, а як ланка в ланцюгу «побачили — навели — вдарили». Якщо розвідник відпрацював над портовою зоною, мостами, підстанціями чи шляхами постачання, наступний удар може прийти вже іншим засобом.
Повітряна тривога під час роботи розвідника й під час хвилі ударних дронів — різні сценарії. У першому випадку пріоритет сил оборони — зірвати зйомку. У другому — не дати бойовій частині дійти до цілі. Змішувати їх у побутовому читанні зведень немає сенсу.
Офіційні дані про конкретні об’єкти, які знімав той чи інший збитий апарат над областю, не публікують. Можна лише фіксувати факт: південь лишається в зоні роботи російської тактичної розвідки літакового типу, навіть коли масова увага прикута до «шахедів».
Якщо в зведенні ПК «Південь» чи Генштабу стоїть «Мерлін» або «Мерлін-ВР», критерій читання простий: це розвідник із дорогою оптикою, без бойової частини, з польотом на години, а не на разовий удар. Його збиття знімає очі противника, а не боєприпас у повітрі.
Застереження таке: заявлені 10 годин, 600 км і «невидимість» — цифри виробника й перекази зі зведень, а не незалежний льотний протокол. Уламки вже показали простіший двигун і побутовий бак. Парк у 162 одиниці — зріз бази ГУР на травень 2026-го, а не аудит складів. Для оцінки загрози місту варто спиратися на офіційні повідомлення ППО, а не на рекламний опис «чарівника».